Джарти Лариса Михайлівна
ДЖАРТИ́ Лариса Михайлівна (08. 01. 1952, м. Сталіно, нині Донецьк) — художник-монументаліст і живописець. Дочка Михайла, сестра Олександра Джартів. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1976; викл. Є. Биков, Б. Косарев, О. Хмельницький). Працювала 1976–77 у Сум. худож.-вироб. майстернях; 1979–92 — художниця монум.-декор. мистецтва, 1988–92 — голова худож. ради Абакан. худож.-вироб. майстерень (Респ. Хакасія); від 1993 — у худож.-твор. майстернях Донец. організації НСХУ. Основні галузі — станк. і монум.-декор. живопис. Учасниця обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1970. Персон. — в Абакані (1997), Донецьку та Салоніках (Греція; обидві — 1998), Києві (2006). Створює декор. панно для інтер’єрів, мозаїки, вітражі, розписи, станк. темат. полотна, портрети, натюрморти, пейзажі. Розписи з героїко-романтич. пафосом, фризовим принципом вирішення композиції присвячені історії хакас. народу, у стилістиці тяжіють до традиції класики та хакас. мистецтва. У 1970-х рр. в акварелях досягла різноманіт. живопис. ефектів — від ніжних градацій, розмитості плям до активно насичених кольорів. Створює портрети у руслі «суворого» стилю, звернені до поет. метафор та асоціативності, романтизовані образи, написані крупним планом. Одна з улюблених технік — пастель на наждач. картоні, у якій виконано низку монум. портретів людей різних професій. У живопис. портретах кін. 1980 — поч. 90-х рр. ускладнюється трактування образів, набуваючи глибокого смислу завдяки обмеженості палітри, кольор. контрастності. У пейзажах — кольор. вишуканість та узагальненість; у натюрмортах переважають квіти, стаючи декор. фантазіями. Окремі роботи зберігаються у Донец. ХМ, Макіїв. худож.-краєзнав. музеї (Донец. обл.), музеях РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- багатофігурна алегор. композиція «Народна творчість» (1976, фойє Будинку культури м. Дружба Сум. обл.); вітраж «Політ» (1979) та монум.-декор. панно «Хакасія» (1989; обидва — реєстрац. зал аеровокзалу); мозаїки — «Вода, люди та дельфіни», «Коралі» (обидві — 1988); багатофігурне просторове панно в інтер’єрі дит. комбінату «Гра» (1990); 4 декор. композиції «Світ дитинства» (1991, інтер’єр магазину «Паламар»); фасад кінотеатру «Солбан» (1992; усі — в Хакасії); розпис «Едем» (1997, центр. портал ресторану «Олександр-Хол» у Донецьку); портрети — «Катя» (1983), «Лікар В. Злаказов» (1985), «Конструктор В. Тарасов», «Художник А. Легостаєв» (обидва — 1986), «Мистецтвознавець Т. Малиніна» (1989), «Автопортрет із дочкою» (1990); «Осінь на озері» (1996), «Єва», «Спокуса» (обидва — 1997), «Танок каріатид», «Верф. Салоніки», «Травень над містом», «Ода» (усі — 1998), «Місячна соната» (1999), «Які п’янкі у Ялті вечори!» (2000), «Палітра душі» (2002); серії — «Міста» (1972–73), «Харківщина» (1973), «Святогір’я» (1996), «Еллінські враження» (1998), «Кримські пейзажі» (1999).
Рекомендована література
- Третьякова М. Виповнитись творчістю // ОМ. 2002. № 4;
- Лариса Джарты. Живопись, графика, монументально-декоративное искусство. Д., 2002;
- Куцева Е. И авангард, и реализм в живописи Джарты // Донбасс. 2002, 15 марта.