КРАВЧУ́К Олександр Микола­йович (08. 02. 1925, м. Умань Київської губернії, нині Черкаської обл. — 20. 11. 1994, Київ) — скрипаль, диригент, педагог. Доцент (1986). Лауреат 7-го Між­народного конкурсу камерної музики імені Лео Вайнера (Будапешт, 1963; у складі Квартету імені М. Лисенка). Закінчив Київську консерваторію (1951; клас О. Ма­нілова). Від­тоді — художній керівник і артист (1-а скрипка) Квартету імені М. Ли­сенка (Київ, до 1969), у складі якого гастролював містами України та за кордоном. У репертуарі — твори Л. ван Бетговена, В.-А. Моцарта, Б. Бартока, К. Сен-Санса, Й. Брамса, П. Чайковсь­кого, М. Лисенка, Б. Лятошинсь­кого, С. Людкевича, В. Косенка, Є. Станковича та ін. За участі К. на фірмі «Мелодія» записано близько 10 платівок у виконан­ні Квартету імені М. Лисенка. Водночас 1952–56 — викладач Київської спеціальної музичної школи; від 1958 — у Київській консерваторії: від 1991 — професор кафедри скрипки. Організатор і керівник камерного оркестру (від 1971) при Консерваторії, з яким ви­ступали Е. Акритова, О. Горохов, Н. Ізмайлова, Б. Ко­торович, О. Криса, О. Кудряшов та ін. Серед учнів — А. Винокуров, А. Мельников, К. Стеценко. Автор Концерту для скрипки з орке­стром (1973), Симфонії для струн­них та ударних інструментів, 3-х струн­них квартетів, а також низки вокальних творів.