Державознавство

ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО — наука про походження, сутність, ознаки, типи, форми, функції, механізми, основні закономірності та фактори розвитку, інститути держави. Д. є предметом низки наук, насамперед філософії, історії, політології, загальної теорії держави і права, конституційного права. Для нього характерні певні підходи до визначення сутності держави та її соціального призначення, а також до питань виникнення як особливої форми організації суспільства.

Важлива складова Д. — теорії походження держави, що обґрунтовують найсуттєвіші причини та шляхи зародження і виникнення держави (теологічна, патріархальна, органічна, договірна, суспільного насильства, марксистсько-ленінська, народонаселення, географічного детермінізму тощо). Інші складовими є погляди на сутність держави:

• демократичні теорії характеризують її як засіб забезпечення соціального компромісу та урівноваження різноманітних суспільних інтересів (теорії плюралістичної демократії, змішаного суспільства, загального добробуту, конвергенції, нічного сторожа та ін.);
• авторитарні — визначають державу як засіб реалізації та забезпечення інтересів певної соціальної групи (теорії еліти, держави начальників, сильної держави, тоталітарної держави, технократії тощо).

В аспекті з’ясування соціального характеру державу досліджують як:

1. організацію соціально неоднорідного суспільства, що забезпечує інтереси панівних груп засобами примусу (теорія класової держави);
2. організацію влади, засновану на правових приписах і положеннях, що діє у їх межах (теорія правової держави); засіб забезпечення прав і свобод суб’єктів (теорія демократичної держави);
3. надання різноманітних соціальних послуг населенню, забезпечення природних прав і свобод людини та громадянина (теорія соціальної держави);
4. законодавче виправдання всевладдя адміністративних органів і можливості їх вторгнення у сферу мінімально невід’ємних свобод людини та обмеження її прав (теорія поліцейської держави).

Важливим напрямом Д. є визначення національних особливостей певної держави, зумовлених історією, традиціями, менталітетом нації, рівнем розвитку суспільства, що виявляється у формі держави, державній мові, органах державної влади, державних символах тощо.

Літ.: Четвернин В. А. Понятия права и государства: Введение в курс теории права и государства. Москва, 1997; Селіванов В. М. Становлення сучасної парадигми державознавства і державотворення в Україні // Ідеологія державотворення в Україні: Історія і сучасність. К., 1997.

В. Ф. Погорілко, С. В. Бобровник

Рекомендована література

1. Четвернин В. А. Понятия права и государства: Введение в курс теории права и государства. Москва, 1997;
   Google ScholarInternet
2. Селіванов В. М. Становлення сучасної парадигми державознавства і державотворення в Україні // Ідеологія державотворення в Україні: Історія і сучасність. К., 1997.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю