Державознавство
ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО — наука про походження, сутність, ознаки, типи, форми, функції, механізми, основні закономірності та фактори розвитку, інститути держави. Д. є предметом низки наук, насамперед філософії, історії, політології, загальної теорії держави і права, конституційного права. Для нього характерні певні підходи до визначення сутності держави та її соціального призначення, а також до питань виникнення як особливої форми організації суспільства.
Важлива складова Д. — теорії походження держави, що обґрунтовують найсуттєвіші причини та шляхи зародження і виникнення держави (теологічна, патріархальна, органічна, договірна, суспільного насильства, марксистсько-ленінська, народонаселення, географічного детермінізму тощо). Інші складовими є погляди на сутність держави:
- демократичні теорії характеризують її як засіб забезпечення соціального компромісу та урівноваження різноманітних суспільних інтересів (теорії плюралістичної демократії, змішаного суспільства, загального добробуту, конвергенції, нічного сторожа та ін.);
- авторитарні — визначають державу як засіб реалізації та забезпечення інтересів певної соціальної групи (теорії еліти, держави начальників, сильної держави, тоталітарної держави, технократії тощо).
В аспекті зʼясування соціального характеру державу досліджують як:
- організацію соціально неоднорідного суспільства, що забезпечує інтереси панівних груп засобами примусу (теорія класової держави);
- організацію влади, засновану на правових приписах і положеннях, що діє у їх межах (теорія правової держави); засіб забезпечення прав і свобод субʼєктів (теорія демократичної держави);
- надання різноманітних соціальних послуг населенню, забезпечення природних прав і свобод людини та громадянина (теорія соціальної держави);
- законодавче виправдання всевладдя адміністративних органів і можливості їх вторгнення у сферу мінімально невідʼємних свобод людини та обмеження її прав (теорія поліцейської держави).
Важливим напрямом Д. є визначення національних особливостей певної держави, зумовлених історією, традиціями, менталітетом нації, рівнем розвитку суспільства, що виявляється у формі держави, державній мові, органах державної влади, державних символах тощо.
Рекомендована література
Завантажити статтю
