ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО — наука про походже­н­ня, сутність, ознаки, типи, форми, функції, механізми, основні закономірності та фактори роз­витку, ін­ститути держави. Д. є предметом низки наук, насамперед філософії, історії, політології, загальної теорії держави і права, кон­ституційного права. Для нього характерні певні під­ходи до ви­значе­н­ня сутності держави та її соціального при­значе­н­ня, а також до питань виникне­н­ня як особливої форми організації су­спільства. 

Важлива складова Д. — теорії походже­н­ня держави, що об­ґрунтовують найсут­тєвіші причини та шляхи зародже­н­ня і виникне­н­ня держави (теологічна, патріархальна, органічна, договірна, су­спільного насильства, марксистсько-ленінська, народонаселе­н­ня, гео­графічного детермінізму тощо). Інші складовими є по­гляди на сутність держави: 

  • демократичні теорії характеризують її як засіб забезпече­н­ня соціального ком­промісу та урівноваже­н­ня різноманітних су­спільних інтересів (теорії плюралістичної демократії, змішаного су­спільства, загального добробуту, конвергенції, нічного сторожа та ін.); 
  • авторитарні — ви­значають державу як засіб реалізації та забезпече­н­ня інтересів певної соціальної групи (теорії еліти, держави начальників, сильної держави, тоталітарної держави, технократії тощо). 

В аспекті зʼясува­н­ня соціального характеру державу досліджують як:

  1. організацію соціально неоднорідного су­спільства, що забезпечує інтереси панівних груп засобами примусу (теорія класової держави); 
  2. організацію влади, засновану на правових приписах і положе­н­нях, що діє у їх межах (теорія правової держави); засіб забезпече­н­ня прав і свобод субʼєктів (теорія демократичної держави); 
  3. на­да­н­ня різноманітних соціальних послуг населен­ню, забезпече­н­ня природних прав і свобод людини та громадянина (теорія соціальної держави); 
  4. законодавче виправ­да­н­ня все­вла­д­дя адміністративних органів і можливості їх вторгне­н­ня у сферу мінімально невід­ʼємних свобод людини та обмеже­н­ня її прав (теорія поліцейської держави). 

Важливим напрямом Д. є ви­значе­н­ня національних особливостей певної держави, зумовлених історією, традиціями, менталітетом нації, рівнем роз­витку су­спільства, що виявляється у формі держави, державній мові, органах державної влади, державних символах тощо.