ДЕРКАЧО́В Ілля Петрович (20. 07(01. 08). 1834, с. Усть-Азовське Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині м. Генічеськ Херсон. обл. — 08(21). 11. 1916, Москва) — педагог, письмен­ник. Навч. у Харків. (1855) та Моск. (1856–59) університетах. До 1863 мешкав у Москві, де вчителював та спів­працював у г. «Московские ведомости», «Рус­ская речь». Від­тоді до 1870-х рр. — викладач гімназії й училищ Севастополя, Херсона, Одеси. У системі початк. навч. особливу увагу приділяв про­блемі наочності, зокрема у Сімфероп. гімназії створив екс­перим. під­готов. клас наоч. на­вча­н­ня. Автор першої навч. книги для неділ. шкіл «Книга для школ» (1861), букварів «Українська грамотка» (1861), ви­даного коштами студентів для без­коштов. пошире­н­ня у школах України, «Рус­ская азбука» (1869), книг на допомогу земствам у забезпечен­ні благоустрою шкіл «Как школу построить и устроить» (1876) та «Школьное дело. К во­просу о гигиене школ» (1878), рос. букваря і книги для чита­н­ня, ви­даних під заг. на­звою «Школьные ступени» (1876; 1900 — під на- звою «Азбучка и первое после азбучки самостоятельное чтение»), в яких намагався повʼязати шкіл. навч. з домашнім вихова­н­ням учнів. У 1880–90-х рр. уклав 37 книг, ви­даних під заг. на­звою «Библиотека Ступина», для дит. чита­н­ня про природні явища, зокрема «Три царства природы» (1894), «Наши обязан­ности к животным» (1903), «Среди животных» (1915). Усі книги Д. ви­дані у Москві. Друкувався в ж. «Учитель», «Народная школа», «Педагогический сборник».