ДІ́ДИК Іван Михайлович (31. 05. 1951, с. Кострине Великоберезнян. р-ну Закарп. обл.) — живописець. Чоловік Н. Дідик. Заслужений художник України (2014). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2008, 2012). Член НСХУ (1993). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. М. Курилич, В. Овсійчук, Р. Сельський, М. Яців). Від­тоді — викладач, викл.-методист Ужгород. коледжу мистецтв. Учасник обл. (від 1973) і респ. (від 1980) худож. ви­ставок. Персон. — в Ужгороді (1984, 2001), Токаї (1993), Тайо (1994–2000), Будапешті (1995, 1999), Ніредьгазі (2000; усі — Угорщина), Пірні (Німеч­чина, 1995), Празі (1998), Братиславі та Пряшеві (обидві — 2001). Працює у техніках графіки, пастелі, живопису на склі. В основі творчості — нар. мистецтво і традиції, кераміка, деревʼяна пластика архіт. фрагментів, іконостасів. У живописі на склі на фоні під­вищ. уваги до метафорич. вислову проявляється вдале по­єд­на­н­ня широких тонал. площин, динаміка композицій. У вітражах каркас композицій збитий ритмікою чорних ліній та кольор. контурів. Оригін. декор. роботи гармонійно вписуються в інтерʼєр жител та громад. приміщень. Роботи зберігаються у Закарп. ХМ.