Голод Роман Томич
ГО́ЛОД Роман Томич (17. 08. 1905, с. Дмитровичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. — 26. 12. 1966, Торонто) — громадський і кооперативний діяч. Чоловік Марії-Анни, батько Ренати-Ольги Голодів. Закін. агроном.-лісовий відділ Львів. політехніки у Дублянах (1932). Працював у «Сільському господарі» (1932–39), один з організаторів програми навчання хлібороб. вишколу молоді, засн. і кер. с.-г. кооперативів «Рій», «Вовна», «Шовк» у Львові. Під час. 2-ї світової війни співпрацював з Укр. центр. комітетом у Кракові. 1941–42 працював в Укртресті у Вінниці, Житомирі та Києві. Згодом заарешт. ґестапо і засудж. до розстрілу, утримувався в концентрац. таборі у Києві, звідки втік. Викладав в Укр тех.-госп. інституті й УВУ в Мюнхені (1946–48). Від 1948 — у Канаді. Працював на н.-д. станції агроном. відділу Альберт. і Торонт. університетів. Член Пласту, Укр. нац. ради, представник ЕУ на Канаду. Організатор фондів для НТШ у м. Сарсель (Франція). Співред. ж. «Листи до приятелів» (1955–65) і «Пластовий шлях» (1960–66).
Рекомендована література
- Коваленко Л. Непохитний оптиміст // Листи до приятелів. 1967. Ч. 46–48.