ГОЛОДРИ́ГА Павло Якович (05. 05. 1920, с. Сутиски, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. — 18. 12. 1986, м. Ялта, нині АР Крим) — фахівець у галузі вино­градарства. Доктор біо­логічних наук (1968), проф.(1968). Премія ім. Л. Симиренка АН УРСР (1987, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Кубан. с.-г. ін­ститут (м. Краснодар, РФ, 1950). У 1950–86 працював у ВНДІ виноробства і вино­градарства «Магарач» (Ялта): від 1955 — завідувач від­ділу селекції, водночас 1962–64 — за­ступник директора з наукової роботи, 1968–77 — директор, 1977–86 — зав., гол. н. с. від­ділу селекції та ампело­графії. Наукові дослідже­н­ня з про­блем селекції, генетики та фізіології вино­граду. Ви­вчав гетерозис сіянців вино­граду за ознаками швидкості до­зріва­н­ня, врожайності, сили росту, інтенсивності забарвле­н­ня та вмісту цукру в ягодах, стійкості до холоду та хвороб. Автор низки сортів вино­граду з комплекс. стійкістю до хвороб та шкідників, серед них — Аврора Магарача, Данко, Ран­ній Магарача тощо. На знак протесту проти вирубува­н­ня вино­градників покінчив життя самогубством.