Грабець Стефан
ГРА́БЕЦ Стефан (Hrabec Stefan; 14. 01. 1912, м. Cтаніслав, нині Івано-Франківськ — 25. 12. 1972, м. Лодзь, Польща) — польський мовознавець. Доктор філософії (1939). Закін. Львівський університет (1936), де відтоді й працював асист. каф. слов’ян. філології (до 1941). Після 2-ї світової війни виїхав до Польщі, працював н. с. (1946–52) Торун., надзвич. (від 1954) та звич. (від 1962) проф. Лодз. (також був ректором) університетів. Досліджував топоніміку та діалекти Гуцульщини, Бойківщини і Надсяння; мову польс. письменників, зокрема українізми у творах польс. авторів 16–17 ст. (Бєрнат із Любліна, М. Рей, М. Бєльський). Співавтор «Нарису історії української мови» (1956). Із П. Зволінським уклав перший післявоєн. «Słownik ukraińsko-polski» (Warszawa, 1957), а зі З. Штібером підготував на пошану І. Зілинського ст. «Przyczynki do słownictwa gwar ukraińskich w Karpatach», опубл. вперше у зб. «Rozprawy komisji językowej» (Łódź, 1956, т. 4).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Elementy kresowe w języku niektorych pisarzy polskich XVI i XVII wieku. Toruń, 1949; Geograficzne nazwy Huculszczyzny. Kraków, 1950; Zarys dziejow języka ukraińskiego z końca XVIII w. do naszych dni // Dzieje języka ukraińskiego w zarysie. Warszawa, 1956; Karpackie nazwy geograficzne // Prace Onomastyczne PAN. Wrocław, 1961. № 5.
Рекомендована література
- Лесів М. Проф. Стефан Грабец // Укр. календар. Варшава, 1965;
- Його ж. Пам’яті проф. Стефана Грабця // Наша культура. Варшава, 1973. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
