Гребениківська культура

Визначення і загальна характеристика

ГРЕБЕНИКІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА  — археологічна культура пізнього мезоліту (7–6 тис. до н. е.). Поширена у степовій смузі Надчорноморʼя між гирлом Дунаю і Нижнім Прутом на Зх. та Інгульцем на Сх. Назва походить від стоянки Гребеники, роз­таш. побл. одноймен. села Великомихайлів. р-ну Одес. обл. Серед ін. ві­домих стоянок — Гіржеве, Доброжани, Довжанка, Казанка, Карпово, Мирне, По­знанка. Г. к. властиві числен­ні трапеції на пере­тинах правильних пластин; від­тискна техніка роз­колюва­н­ня кременю; плоскі, одноплощин­ні нуклеуси; числен­ні «нігтьові» скребачки на невеликих від­щепах; від­сутність різців. Фауніст. рештки на стоянках свідчать, що гребеників. людність полювала на копитних лісо­степу та степу — тура, коня, сайгака, віслюка, а також деяких лісових тварин — оленя, кабана. Кремʼяний інвентар має прямі аналоги у пізньому мезоліті й ран­ньому неоліті Нижнього Подунавʼя та Балкан. Це дає під­стави вважати, що культура виникла внаслідок просува­н­ня мі­грантів з Балкано-Дунай. регіону на Одещину. Домішки матеріалів кукрек. культури (олівцеподібні нуклеуси, мікро­гравети, кістяні наконечники з пазами) свідчать, що мі­гранти за­стали у степовому Надчорноморʼї місцеву кукрек. людність, з якою активно контактували. Гребениківці були першою протонеоліт. хвилею мі­грантів з Балкан і Подунавʼя у Пд.-Зх. Україну, яка пере­дувала просуван­ню сюди людності культур Криш, лінійно-стрічк. кераміки, Кукутені-Трипі­л­ля.

Літ.: Станко В. Н. Мирное. Про­блема мезолита степей Северного Причерноморья. К., 1982; Залізняк Л. Л. Пере­д­історія України Х–V тис. до н. е. К., 1998; Його ж. Гребениківська мезолітична культура: походже­н­ня, хронологія, історична доля // Археологія. 2006. № 4.

Л. Л. Залізняк

Завантажити статтю