Гребінчишин Іван
ГРЕБІНЧИ́ШИН Іван (справж. — Марків; 15. 06. 1891, с. Тинів, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 05. 09. 1970, м. Вроцлав, Польща) — письменник. Закін. Учит. семінарію у Самборі (1912). Вчителював. 1914 мобілізов. до австр. армії, потрапив у рос. полон. Перебував в Оренбурзі та Самарі. 1919 повернувся на батьківщину, вчителював на Бойківщині, а після 2-ї світової війни (до 1963) — на Вроцлавщині. Друкуватися почав у 20-х рр. — оповідання з бойків. життя «Іван Ницька» // «ЛНВ», 1925, т. 86 (передрук. в перемишл. «Українському голосі»); також публікувався в часописах «Мета» і «Дзвони». Його комедію «В сітях забобону» (опубл. в календарі «Русалка») ставили на сцені аматор. гуртки. Від 1964 писав оповідання-спогади з днів своєї молодості.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Федьо Сеник // Гомін. Варшава, 1964; Тривога в селі // Світанок. 1966. № 5–8; Пригода діда Якима // Наша культура. 1967. № 2–3; Душогуби // Там само. 1968. № 2–7; Душі палахкотять // Укр. календар. Варшава, 1968; Діти пані Марії // Наша культура. 1969. № 3–4.
Рекомендована література
- Гребінчишин І. Автобіографія // Укр. календар. Варшава, 1969;
- Іван Гребінчишин // Там само. 1973.
Завантажити статтю
Людина 
