Греков Митрофан Борисович
ГРЕ́КОВ Митрофан Борисович (до 1911 — Мартищенко Митрофан Павлович; 03(15). 06. 1882, х. Шарпаївка, Обл. війська Донського, Росія — 27. 11. 1934, Севастополь) — живописець. Член Асоц. художників революції (1925–31). Закін. Одес. художнє училище (1903; викл. Г. Ладиженський, К. Костанді), С.-Петербур. АМ (1911; викл. І. Рєпін, Ф. Рубо). Звання художника (1911). Учасник 1-ї світової війни. 1920 — доброволець Червоної армії. Зарахов. до політскладу, кер. гуртка образотвор. мистецтва. Жив у Москві від 1931. Творчо розвинув традиції рос. батал. живопису, створивши реаліст. батал. полотна (зокрема цикл, присвяч. воєн. подіям у Росії 1919–22). Живопис Г. переважно скромний, неяскравий; митець високо цінував змістовність та виразність предмета зображення, сюжету, композиції, рисунку. Живі обставини місця й дії подано спостережливо, точно, поетично. Ініціатор створення панорам та діорам у Росії. Розробив 1934 проект «Пам’ятника-панорами “Перекоп”». Учасник мистецьких виставок від 1925. Персон. — у Москві (1934, посмертна). Іменем Г. названо Студію військ. художників у Москві (засн. 1934), Одес. художнє училище (1965). У червні 1957 відкрито Будинок-музей М. Грекова у м. Новочеркаськ (Ростов. обл., РФ). Полотна Г. зберігаються в ДТГ, Центр. музеї рос. армії (обидва — Москва), Челябін. картин. галереї, Ростов. музеї краєзнавства, Іркут. ХМ (усі — РФ), Луган. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Кінь Русак» (1902), «Воли у плузі», «Луки» (обидва — 1911), «Тривога» (1916), «Відступають» (1919), «У загін до С. Будьонного», «Лікар М. Степанов» (обидва — 1923), «Нічна розвідка» (1924), «Качки» (1925), «Тачанка» (1925, 1933), «Кавалерійська атака», «Хутір Шабліївка», «Воли», «На Перекопі біля Сиваша», «Після бою. На Перекопі» (усі — 1927), «Чортів міст» (1931), «Полонений», «Трубачі Першої кінної армії» (обидва — 1933), «Євпаторія», «Євпаторія. Крим», «Прапороносець та трубач» (усі — 1934).
Рекомендована література
- Халаминский Ю. Я. Митрофан Борисович Греков. Москва, 1956;
- Лапунова Н. Митрофан Борисович Греков. Москва, 1982.