Гречаник Ігор Вікторович
ГРЕЧА́НИК Ігор Вікторович (10. 08. 1960, Київ) — скульптор. Син В. Гречаника. Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1984; викл. М. Вронський, В. Чепелик). Засн. Твор. об’єдн. «Золоті ворота» (1997). Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Києві (1995), Маґдебурзі (Німеччина, 2001), Москві (2002). Від 1984 — на творчій роботі. У творчості поєднано фантаст. світ міфів із традиціями символізму; образи сучасності постають крізь призму світосприйняття древ. міфів Сходу і Заходу. Роботи виконано у сучас. стилі на основі антич. пластики. Скульптури Г. — стрімкі, з рельєф. текстурою, напруженою формою; вражають динамічністю, грацією, силою енергет. заряду.
Додаткові відомості
- Основні твори
- погруддя учасника ліквідації аварії на ЧАЕС В. Кибенка (1987); «Північний вітер», «Готика» (обидва — 1989), «Лицар» (1992), «Дух воїна» (1994), «Орел» (1995), «Ізіда», «Анубіс», «Себек», «Ахіллес» (усі — 1997), «Афіна» (1998), «Фенікс» (1999), «Амазонка», «Янгол» (обидва — 2000), «Народження Венери» (2002), «Три грації», «Райське дерево», «Юпітер» (усі — 2003), «Крила Скіфського часу», «Єва», «Хатхор», «Інана», «Спокуса», «Дух Лева», «Дерево Всесвіту» (усі — 2004); декор.-парк. скульптури — «Соловей-розбійник» (Суми, 1985), «Дракон» (Хмельницький, 1986), «Три грації» (Київ, 2003); монументи — «Шахтар» (м. Марганець Дніпроп. обл., 1989), «Козак» (м. Ананьїв Одес. обл., 1990), пам’ятний знак на честь дружби Києва та Москви (Київ, 2001); цикли — «Готика» (кін. 1980-х рр.), «Анімалістичний» (від серед. 1990-х рр.), «Пластика міфу» (1990-і рр.), «Богині кохання» (2004).
Рекомендована література
- Лисенко Л. Одіссея української скульптури // Сучасність. 1994. № 2;
- Лагутенко О. Камінь та бронза промовляють // ДТ. 1997, 29 берез.;
- Сидор-Гібелинда О. Міста і бронзи Ігоря Гречаника // Президент. вісн. 2000, 17–23 лип.;
- Лінія бронзи // ГУ. 2002, 11 верес.;
- Igor Grechanyk. Sculpture. К., 2003;
- Ігор Гречаник. Скульптура: Календар. К., 2005.
Фотоілюстрації
Людина 
