Григор’єв Сергій Петрович
ГРИГО́Р’ЄВ Сергій Петрович (15(27). 08. 1878, Харків — 28. 10. 1920, там само) — лікар-рентґенолог. Закін. Харків. університет (1901). У 1902 у 2-й клін. лікарні Харкова організував рентґенол. кабінет, де відтоді й працював. 1920 ініціював створення рентґенів. відділу Нар. комісаріату охорони здоров’я УРСР, а також Всеукр. рентґенів. академії, якій згодом присвоєно його ім’я (нині Інститут мед. радіології АМНУ, Харків). Один із засн. практич. і наук. рентґенології в Україні. Вперше висвітлив рентґенол. семіотику хроніч. апендициту; розробив методики рентґенол. дослідж. нирок (дала змогу виявляти пери- та паранефричні процеси, функціон. переміщення мисок і сечоводів) та хребта.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рентгенологический метод исследования червеобразного отростка // Докл. на 3-м съезде рос. терапевтов. Москва, 1912; Рентгенологический метод исследования почек // Докл. на 12-м съезде рос. хирургов. Москва, 1913; Общий принцип методики рентгенологических исследований // Докл. на 13-м съезде рос. хирургов. С.-Петербург, 1914; Новейшие точки зрения в рентгенологии. Х., 1920.
Рекомендована література
- Сергей Петрович Григорьев // ВД. 1920. № 12–16;
- Артамонова Н. О., Арнаутов А. К., Бусигіна Н. О. Директори Харківського НДІ медичної радіології за 75 років // УРЖ. 1995. № 3;
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..