Григор’єв Юрій Олександрович
ГРИГО́РʼЄВ Юрій Олександрович (06. 08. 1939, Дніпропетровськ) — співак (драматичний баритон), музикознавець. Доктор мистецтвознавства (1999), професор (1996). Нар. арт. РРФСР (1983). Навч. у Львів. політех. інституті (1956–59), закін. Львів. (1964; кл. О. Дарчука) та Ленінгр. (1966; кл. В. Луканіна, Н. Серваль) консерваторії. Соліст Кіров. (нині Маріїн., 1966–68), Великого (1968–90) театрів, водночас — Кремлів. палацу. Від 1990 співав на сценах опер. театрів РФ та за кордоном. 1999–2000 — худож. кер. Великого театру. Від 1979 — викладач Моск. консерваторії: від 1996 — професор кафедри сольного співу. Гастролював у РФ, Італії (театр «Ла Скала»), Франції («Ґранд-Опера»), США («Метрополітен-Опера»), Австрії, Польщі, Іспанії, Японії, Кореї, Данії, Україні (зокрема у Києві та Львові). У репертуарі — укр. та рос. нар. пісні, твори укр. композиторів, зокрема А. Кос-Анатольського, К. Данькевича, романси, ораторії рос. та зарубіж. композиторів, соло в симфонії А. Локшина. Наукові дослідження: голос. апарат як акуст. система, компʼютерна оцінка звук. сигналу та її застосування у постановці голосу, вокал. термінологія, реал. та уявне у відчуттях співака. Має фонд. записи на радіо.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського), Поярок, Грязной («Сказання про невидимий град Кітеж», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Альфіо («Сільська честь» П. Масканьї), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Амонасро, Ріґолетто, Яґо, Граф ді Луна («Аїда», «Ріґолетто», «Отелло», Трубадур» Дж. Верді), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Фіґаро («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Альберіх («Золото Рейну» Р. Ваґнера).
- Основні праці
- Размышления о технике пения. Корея, 1994; 1995; Техника и эстетика пения. Москва, 1997; О новой хронологии // Чудеса и Приключения. 2004. № 7.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
