Григоріїв Мирослав Никифорович

ГРИГО́РІЇВ Мирослав Никифорович (26. 04(09. 05). 1911, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 07. 06. 2000, Вашинґтон) — графік і журналіст. Син Н. Григоріїва. Від 1920 — у Празі. Навч. в Укр. АМ у Празі (1933–37). У 1931–37 — асист. Укр. соціол. інституту в Празі, 1934– 39 — кор. у чес. пресі, в укр. г. «Назустріч», ж. «Життя і знання», «Нова Україна»; ілюстратор укр. дит. ж. «Пчілка» (Ужгород). 1934–35 — ілюстратор чес. книжок; 1935 — ред. Укр. інформ. бюлетеня «Українкор», 1936 в Укр. соціол. інституті читав лекції на тему «Німецька політика і Україна», уривки з яких опубл. в газетах США і Канади. 1937 — журналіст у чехо-словац. газетах. Працював 1941–44 у Львів. опер. театрі. Оформив виставу «Гамлет» В. Шекспіра (1943, Львів. опер. театр, реж. Й. Гірняк). 1945 виїхав до Німеччини, оселився в таборі для переміщ. осіб (Авґсбурґ). 1946 — ред. і видавець ж. «Пластун» і «Новак». У Німеччині працював як графік, ілюстратор і карикатурист. Виконав обкладинки до кн.: «Український народний співаник» (1946), «Порвані струни» Р. Василенка (1947); до твору В. Чапленка «Їсько Ґава». Від 1948 — у США. 1948–55 працював художником у Нью-Йорку; 1955–58 — в укр. відділі «Голосу Америки»: перекладач, диктор; 1958–67 — художник фільм. відділу Міністерства ВМС; водночас 1960–68 — театр. карикатурист. Оформив кн. І. Франка «Мойсей» в англ. перекладі (1973). Автор кн. «Техніка пропаганди в совєтській пресі» (Прага, 1935), «Методи пропаганди серед молоді в комуністичній пресі» (Прага, 1936), «Німці і Україна. Відносини німців до українців в протягу історії» (Вінніпеґ, 1940). Автор портретів А. Олдриджа, Т. Шевченка; картин на теми творів М. Гоголя — «Параска», «Пацюк».

П. В. Одарченко