Григорович Костянтин Павлович
ГРИГОРО́ВИЧ Костянтин Павлович (18(30). 09. 1886, Миколаїв — 15. 04. 1939, Моск. обл.) — фахівець у галузі металургії. Професор (1921). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. політех. інститут (1913). Відтоді працював на Путілов. заводі (С.-Петербург). 1916–18 брав участь у проектуванні та введенні в дію першого у Росії заводу якіс. сталі «Електросталь» (с-ще Затишшя, нині м. Електросталь Моск. обл.), а також Челябін. (РФ), Зестафон. (Грузія) та Запоріз. заводів феросплавів і організації виробництва дюралюмінію на Кольчугин. заводі з обробки кольор. металів (РФ). Від 1921 — у Моск. гірн. академії (нині інститут сталі і сплавів), де заснував каф. електрометалургії. Від 1922 — нач. тресту «Держпромкольормет», від 1931 — тех. дир. тресту «Голспецсталь». Брав участь у розробленні першого 5-річ. плану (1929–32) розвитку нар. господарства СРСР. Осн. праці з виробництва електросталі та феросплавів. Один із засн. рад. наук. школи електрометалургів. Влітку 1938 висунутий канд. у дійс. чл. АН СРСР. У вересні 1938 заарешт., у квітні 1939 за звинуваченням у приналежності до контррев. терорист. організації засудж. до розстрілу. 1956 реабіліт.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Электрометаллургия железа. Москва, 1922. Ч. 1; Производство стали в электрических печах. Москва; Ленинград, 1932; Ферросплавы. Москва, 1935; Электрометаллургия ферросплавов. Москва; Ленинград, 1937.
Завантажити статтю
Людина 
