ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Водного господарства та природокористування Національний університет

ВО́ДНОГО ГОСПОДА́РСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВА́ННЯ Національний університет – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців у галузі водного господарства. Підпорядк. Мін-ву освіти і науки України. Засн. 1922 як Київ. інж.-меліоратив. технікум, від 1930 – інститут. 1959 переведений у Рівне із назвою Укр. інститут інж. водного господарства. Від 1995 – Укр. академія водного господарства, від 1998 – Рівнен. тех. університет, від 2002 – Укр. університет водного господарства та природокористування, від 2004 – сучасна назва. У складі Університету: 2 інститути (нім.-укр. навчальний, довузів. підготовки та післядиплом. освіти), 9 факультетів (водного господарства, будівництва та архітектури, мех., економіки, екології та природокористування, землеустрою та геоінформатики, менеджменту, приклад. математики та комп’ютерно-інтегров. систем, довузів. підготовки), 2 технікуми (автотранспортний, текстильний), тех. коледж, екон.-правовий ліцей, 4 навч.-консультац. центри (Закарп., Крим., Прилуц., Слов’янський). Наук. діяльність організовує н.-д. сектор. Вищу освіту здобувають понад 13 тис. студентів з усіх регіонів України і багатьох зарубіж. країн. Підготовку спеціалістів проводять за 15-ма напрямами та 29-ма спеціальностями. Осн. напрями наук. діяльності: гідромеліорат. будівництво і с.-г. освоєння меліоров. земель; розробка технологій, апаратів, пристроїв для очищення стічної води пром. і с.-г. вироб-в біол., фіз.-хім. та електромагніт. методами; утилізація відходів виробництва для виготовлення буд. матеріалів та конструкцій; розробка нових робочих органів машин, пристроїв для механізації і автоматизації гідромеліоратив. робіт. Нині тут працюють 560 викл., серед них – 38 д-рів н. і проф. Серед відомих вчених Університету – Г. Сухомел, Л. Скрипчинська, Є. Бабич, М. Будз, Л. Дворкін, С. Вознюк, С. Кравець, П. Ричков, В. Слюсарчук. Соц. база: 7 навч. корпусів, 8 гуртожитків, б-ка, спорт. комплекс, мед. пункт, санаторій-профілакторій, пансіонат на березі Чорного м. Від 1973 Університет видає зб. наук. статей «Актуальні проблеми водного господарства», від 1974 – наук.-тех. зб. «Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво», від 1997 – «Вісник Національного університету водного господарства та природокористування», від 2002 – наук. зб. «Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди». 1970–98 ректором був С. Вознюк, 1998– 2005 – С. Кравець, від 2005 – В. Гурин.

В. С. Мошинський

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Водного господарства та природокористування Національний університет / В. С. Мошинський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-27327

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

5-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2006

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Заклади освіти

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

27327

Кількість переглядів цього року:

5

Схожі статті

Літературний інститут ім. Максима Горького
Наукові центри  | Том 17 | 2016
С. Г. Пушик
Одеський національний економічний університет
Заклади освіти  | Том 24 | 2022
О. С. Літвінов
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
Заклади освіти  | Том 8 | 2008
В. Г. Мусіяка

Нагору