Войнович Володимир Миколайович

ВОЙНО́ВИЧ Володимир Миколайович (Войнович Владимир Николаевич; 26. 09. 1932, м. Сталінабад, нині Душанбе — 27. 07. 2018, Москва) — російський письменник, живописець. Член СП РФ (1962–74, від 1992). Державна премія РФ (2002), Премія ім. А. Сахарова «За громадську мужність письменника» (2002). Навч. у Моск. пед. інституті (1957– 59). Дебютував поезіями («Песня космонавтов», 1960 та ін.) й повістю «Мы здесь живем», опубл. у ж. «Новый мир» (1961, № 1). Автор оповідань «Расстояние в полкилометра» (1961), «Хочу быть честным» (1963), «Два товарища» (1967), «Владычица» (1968) та біогр. повісті про В. Фігнер «Степень доверия» (1972). У 1968 за правозахисну діяльність і правдиве зображення рад. дійсності у романі «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина» (Париж, 1975) зазнавав переслідувань, був виключ. зі СП, присилув. до еміграції (1980) і позбавл. рад. громадянства (1981, повернене 1990). Мешкав у Німеччині та США. За кордоном опубл. кн. «Путем взаимной переписки» // «Грани», 1973, № 87– 88, «Иванькиада, или Рассказ о вселении писателя Войновича в новую квартиру» (Анн Арбор, 1976), «Претендент на престол» (Париж, 1979), «Антисоветский Советский Союз» (Анн Арбор, 1985), «Москва 2042» (Анн Арбор, 1986), «Шапка» (Лондон, 1987), п’єси «Фиктивный брак» // «Время и мы», 1983, № 72, «Трибунал» (Лондон, 1985), оповідання, нариси, казки, вірші (зокрема й резонансне «Происшествие в Метрополе» // «Континент», 1975, № 5). Жив і працював у Мюнхені та Москві. Активно видавався: «Собрание сочинений: В 5 т.» (Москва, 1993–95), роман «Монументальная пропаганда» (2000–01). Від 1994 — чл. редколегії альманаху «Кольцо А». Проф. Прінстон. університету (США), чл. Бавар. академії красного мистецтва та Серб. академії наук і мистецтв. Від 1995 займався живописом. Персон. виставки — у Москві (1996, 1997 — двічі, 1998), Відні (1997).

Завантажити статтю