Вокально-інструментальний ансамбль (ВІА)

ВОКА́ЛЬНО-ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ АНСА́МБЛЬ (ВІА) – різновид естрадного ансамблю, що базується на співі в інструментальному супроводі гітари, клавішних інструментів, ударної установки. У ВІА можуть використовувати також саксофони, труби, тромбони тощо. Музиканти-інструменталісти (зокрема соло- і ритм-гітаристи), як правило, поєднують гру зі співом; окремі ансамблі мають у своєму складі також соліста-вокаліста або вокал. групу. Першим найпопулярнішим ВІА не лише в Україні, але й у колиш. Рад. Союзі, був ансамбль «Мрія» (створ. 1964 з ініціативи І. Поклада, його худож. кер.), репертуар якого склали пісні укр. композиторів. У 1970-х — серед. 1980-х рр. ВІА називали колективи, які виникли під впливом нових течій зарубіж. музики 20 ст. (біт-, рок- та диско-музики). Від кін. 1980-х рр. для таких колективів використовують назви, більш відповідні їх жанр.-темат. спрямуванню (диско-група, рок-група).

Окремі ВІА мають фольклорне спрямування. Їх репертуар формується з обробок нар. пісень або пісень укр. композиторів у нар. стилі. У використанні нар. інструментів (серед них укр. — сопілка, бандура) поєднано стильові засади поп-музики та виконав. манери нар. музик. Серед таких ВІА в Україні — «Кобза», «Еней» (Київ), «Орфей», «Водограй» (Дніпропетровськ), «Беркут» (Івано-Франківськ), «Червона рута» (Ялта). Осн. функції ВІА: танц.-розважал. (львів. «Ореол», чернів. «Жива вода», харків. «Лелека», київ. «Червоні дияволята»), концертна та акомпанувал. (у їх супроводі виступала переважна більшість естрад. співаків України). У 80–90-х рр. відбувається взаємопроникнення згаданих функцій. Від часу виникнення ВІА стали провід. формою естрад. ансамблю. Існують ВІА аматор. і професійні (переважно при філармоніях). Серед профес. колективів в Україні найвідоміші — «Смерічка» (м. Вижниця Чернів. обл.), «Краяни» (Полтава), «Світязь» (Луцьк), «Ватра» (Львів).

Г. В. Конькова