Естрадний ансамбль

ЕСТРА́ДНИЙ АНСА́МБЛЬ — невеликий за кількістю учасників (від двох до пʼятнадцяти) творчий колектив, який може існувати як на аматорських, так і на професійних засадах (при осередках культури, клубах, філармонійних та концертних організаціях). У роз­мов. жанрі найпоширеніші естрадні дуети, які у формі діалогу 2-х контрастних за характерами персонажів роз­кривають злободен­ні теми, ро­зігрують сатир. сценки, пере­повід­ають анекдот. ситуації. В Україні ві­домі дуети: Ю. Березін і Ю. Тимошенко («Штепсель і Тарапунька»), В. Ільченко і Р. Карцев, В. Мойсеєнко і В. Данилець. Найпоширеніші Е. а. як форми муз.-сценіч. виконавства популяр. пісен­но-інструм. репертуару. Ві­домі естрад. вокал. дует Білоножок, жін. тріо «Либідь», квартет «Любисток», акапел. чол. ансамбль «Пік­кардійська терція». У 1950-х рр. поширеними були створ. при філармоніях інструм. квартети, зокрема баяністів або акордеоністів. Від кін. 1960-х рр. зʼявилася нова форма Е. а — вокально-інструментальний ансамбль (ВІА). Спочатку це був аматор. рух, який згодом пере­йшов на профес. рівень. Поштовхом для створе­н­ня ВІА стало захопле­н­ня молод­дю вокал. композиціями англ. ансамблю «The Beatles», учасники якого музикували у модному на той час стилі біґ-біт, грали на електрогітарах з удар. установкою, спів­али власні пісні, чим спричинили появу нової хвилі у поп-музиці. Типовим складом ВІА є квартет: 3 електрогітари (соло-гітара, ритм-гітара та бас-гітара) й ударна установка (барабани). Звуча­н­ня ВІА подається через мікрофони на динаміки й має високий рівень гучності. Багато самодіял. укр. ВІА брали участь у числен. тогочас. оглядах худож. самодіяльності, а пере­можців зараховували до штату обл. філармоній. З часом їх репертуар почав роз­ширюватися за рахунок актив. включе­н­ня ритміки та мелодизму нац. фольклору, введе­н­ня до складу нар. інструментів — сопілки, бандури, цимбал, різних декор. брязкалець тощо. ВІА стали остан. ланкою у сфері традиц. Е. а., у їхній творчості намітилися перші прояви нової естетики молодіж. соціуму кін. 20 ст. — рок-музики, актив. роз­виток якої по­значився появою числен. рок-гуртів (пере­важно аматор.) та стимулювався у 1990-х рр. концепцією молодіж. пісен. фестивалю нац. спрямува­н­ня «Червона рута». Серед ві­домих рок-гуртів того часу — «Воплі Від­оплясова», «Плач Єремії», «Кому вниз» тощо.

Завантажити статтю