КРА́МОВ Олександр Григорович (23. 12. 1884(04. 01. 1885), Київ — 17. 05. 1951, Харків) — актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1944). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го та 2-го скли­­кань. Закінчив театральну школу Є. Леп­ковського (1905), юридичний факультет Університету св. Володимира у Києві (1908). Працював актором у Театрі Соловцова (Київ, 1905–09), у Херсоні, м. Самара (Росія, 1909–13), у театрах Петро­града (нині Санкт-Пе­тербург, 1914–19), Державному показовому театрі (1919–20), Театрі В. Мейєрхольда (1923–24), Театрі імені Московської ради проф­­спілок (1924–33; усі — Москва). Від 1933 — актор та режисер, від 1936 — художній керівник Харківського російського драматичного театру імені О. Пушкіна. Вод­ночас від 1948 — професор кафедри май­­стерності актора Харківського театрального ін­ституту. За акторською манерою гри К. вирізнявся органічністю, глибиною мисле­н­ня; виконував ролі соціально-героїчних та гострохарактерних планів. Його режисерські принципи полягали у спрямованості на по­глибле­н­ня у драматургічну основу, детальну роз­робку акторських образів, прагнен­ні до простоти у мистецтві. Спів­працював із сучасними авторами, що від­повід­ало його вимогам нерозривного звʼязку твор­­чості із жи­т­тям.