Краньчевич Сильвіє-Страхимир

КРА́НЬЧЕВИЧ Сильвіє-Страхимир (Kranjčević Silvije Strahimir; 17. 02. 1865, м. Сень, нині Хорватія — 29. 10. 1908, Сараєво) — хорватський письменник, літературний критик. Вивчав теологію в нім.-угор. колегії (Рим, 1883), закін. пед. курси в Заґребі (1886). Учителював. Один із провід. поетів 19 ст., борець за нац. та культур­не відродження Хорватії. Твори К. сповнені філос. роздумів про долю народу, протесту проти на­­сильства і соц. несправедливос­­ті (зб. «Trzaji», 1902; «Pjesme», 1908). Залишив довершені зраз­­ки інтим. і філос. лірики, писав прозу, літ.-крит. статті. Редагував із К. Хорманном ж. «Nada» (1895–1903), де надрукував ст. «Ta­­rac Grigorijević Ševčenko» М. Поповича (1895, № 21–24), поезії Т. Шевченка в перекл. А. Харамбашича (1899, № 9–12), дав високу оцінку творам Марка Вовчка у ст. «Humanitarna mi­­sao u ruskom romanu» (1901, № 2). Поема К. «Astraea» (1890) перегукується із поемою «Сон» («У всякого своя доля…») Т. Шевченка, вірш «Pjesma moje sreće» («Vienas», 1890, № 12) — із його поезіями «Не завидуй багатому…» і «Буває, іноді старий…». Вірш К. «Na bojištu» («Sav­reme­nik», 1906, № 11) у перекл. Р. Лубківського вміщено у зб. «Слов’ян­ська ліра» (К., 1983).

Рекомендована література

1. Ющук I. П. Т. Г. Шевченко і С. С. Краньчевич (До питання про поширення поезії Т. Г. Шевченка в Юго­славії 80–90-х років ХІХ ст.) // Між­сло­в’ян. літ. взаємини. К., 1963. Вип. 3.; Рудяков П. М. Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX–XX ст. К., 1987.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю