Волнухін Сергій Михайлович
ВОЛНУ́ХІН Сергій Михайлович (Волнухин Сергей Михайлович; 08 (20). 11. 1859, Москва — 11. 06. 1921, м. Геленджик, нині Краснодар. краю, РФ) — російський скульптор і педагог. Акад. С.-Петербур. АМ (1910). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1886; майстерня С. Іванова, В. Перова). 1895–1918 викладав у ньому, 1917–21 — у ВДХУТЕМАСі. Брав участь у виставках передвижників (від 1890), у конкурсах на проекти пам’ятників М. Гоголю (1906–07) та К. Ушинському (1916 і 1919) — для Москви, Т. Шевченкові — для Києва (1913–14). Представник реаліст. напряму. Монум. твори В. характеризуються виразністю пластики, декор. елементами та силует. сприйняттям. Роботи зберігаються у ДТГ (Москва). Серед учнів — М. Андреєв, С. Коньонков, О. Матвєєв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчинка» (1891), «Татарин, який читає» (1915); портрети — М. Щепкіна (1893), П. Третьякова (1899), А. Коріна (1902), К. Ушинського (1916); пам’ятники — І. Федорову (1909) і Т. Шевченкові (1918, не зберігся) у Москві.
Рекомендована література
- Терновец Б. Н. Русские скульпторы. Москва, 1924;
- Молева Н., Белютин Э. Русская художественная школа 2-й пол. XIX — нач. XX в. Москва, 1967.