Володимир

ВОЛОДИ́МИР (Соколовський-Автономов Василь Григорович; 31. 12. 1852, с. Сеньківка Полтав. губ. — 27. 11. 1931, Москва) — церковний діяч РПЦ. Канд. богослов’я (1878). Закін. Полтав. духовну семінарію, Казан. духовну академію (1878). Відтоді — пом. наглядача Полтав. духов. училища. У вересні 1878 постриж. у чернецтво, у жовтні висвяч. на ієродиякона, згодом — ієромонаха. Від січня 1879 — у складі Япон. духов. місії. 1884 возвед. у сан ігумена. Від червня 1886 — викладач Холм. духов. семінарії, 1887 возвед. у сан архімандрита, признач. інспектором. У грудні 1887 — хіротонія на єпископа Алеутського й Аляскінського. Від червня 1891 — єпископ Острозький, вікарій Воронез. єпархії, від грудня 1896 — Оренбурзький і Уральський, 1903–10 — Єкатеринбурзький й Ірбітський. Від 1921 — архієпископ, признач. на Катеринослав. каф., але відмовився. 1926 перебував у григоріан. розколі, покаявся митрополиту Сергію (Страгородському). Служив у церкві Всіх Святих Моск. єпархії.

Т. Л. Жавжарова