Володимирецький район

ВОЛОДИМИРЕ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Рівненської області. Утвор. 1939 (в сучас. межах від 1959). Площа 1,9 тис. км². Насел. 61 714 осіб (2001, складає 97,7 % до 1989): українців — 99,2 %, росіян — 0,5 %, білорусів — 0,1 %. У складі р-ну — с-ща міського типу Володимирець та Рафалівка, 65 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Рафалівка, Антонівка. Лежить у межах Волин. пасма. Поверх­ня низовин­на, пологохвиляста, в центр. частині поширені горби та пасма зав­вишки 8–20 м, роз­ділені числен­ними заболоченими зниже­н­нями. Корисні копалини: базальти, цегел. глини, буд. піски, торф, бурштин, орган. добриво са­пропель, мідь. Річки: Горинь з притоками Вирка, Бережанка та Стир з притокою Стубла. У р-ні — 12 природ. озер, пере­важно карстових (найбільші — Біле та Воронківське) та заплавних. У В. р. є 8 водо­ймищ та водо­сховищ, заг. пл. водного дзеркала 4,4 тис. га. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті та болотні. Бл. 1,5 тис. га за­ймають піски. 50 % тер. вкрито лісом (бори, субори, діброви). Осн. порода — сосна (75 % пл. лісів), є також дуб, береза, вільха, верба, чагарники. Серед болот. рослин­ності — осоки, сфагнові та гіпнові мохи. На тер. р-ну — ландшафт. Білоозерський заказник (у складі Рівненського природного заповід­ника) та ботан. Хіноцький заказник (обидва — держ. значе­н­ня). Гол. пром. під­приємства: ВАТи — «Рафалів. карʼєр», «Володимирец. рай. друкарня», «З-д “Ситал”», «Володимирец. молокозавод», «ТНТ», «Лісові товари», держ. під­приємство «Меркурій». Осн. види пром. та с.-г. продукції, що виробляються у В. р.: пиломатеріали, камінь, щебінь, кусковий торф, меблі, плодоовочеві консерви, масло тварин­не, сир твердий, продукція з незбираного молока. Спеціалізація с. господарства — картоплярсько-льонарсько-зернові культури (жито, озима пшениця), тварин­ництво молочно-мʼясного напрямку. Пл. с.-г. угідь 43,9 тис. га, з них орних земель — 24,7 тис. га, пасовищ і сіножатей — 16 тис. га, пере­логів — 3,1 тис. га, багаторічних насаджень — 0,1 тис. га. Діють 30 с.-г. ко­оперативів та кілька приват. с.-г. під­приємств, дослідне госп-во. У В. р. — 57 заг.-осв. шкіл, 14 до­шкіл. закладів, ПТУ; 44 клуби та Будинки культури, 46 б-к, 32 культурно-до­звіл. комплекси, 2 муз. школи, станція юних техніків, рай. істор.-крає­знавчий музей; 4 лікарні, 4 лікар. амбулаторії, 43 фельдшер.-акушер. пункти, стоматол. поліклініка. Є ДЮСШ та від­діл. 4-х банків. Виходить г. «Володимирецький вісник». У р-ні діє 8 колективів худож. самодіяльності, що мають зва­н­ня «народний». Серед нар. промислів особливе місце за­ймає ткацтво, для якого характерна однокольорова гама пере­плете­н­ня різних геом. фігур у орнаменті. Реліг. громади: 6 — УПЦ КП, 40 — УПЦ МП, 30 — християн віри євангельської. 11 культур. споруд є памʼятками архітектури (кін. 19 ст. — поч. 20 ст.). На тер. р-ну знаходиться 65 брат. могил, встановлено 28 памʼятників та обелісків Слави воїнам-визволителям і односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Видатні уродженці: д-р мед. н. А. Косаківський (с. Нетреби), д-р тех. н. А. Сяський (с. Довговоля); поет, драматург, прозаїк А. Коломієць (с. Городець), прозаїк В. Мазаний (с. Городець), поет і пере­кладач Н. Позняк (с. Антонівка), поети М. Дубов (с. Красносі­л­ля) та І. Сидорчик (с. Ромейки); дипломат О. Моцик (с. Городець). У р-ні проживали поет В. Мирний та письмен­ниця Г. Гордасевич. З р-ном повʼязана діяльність класиків польс. літ-ри Ю. Крашевського та В. Василевської.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю