Володько Віктор Миколайович

ВОЛОДЬКО́ Віктор Миколайович (28. 02. 1956, Харків) — живописець і монументаліст. Член НСХУ (1989). Обл. премія ім. М. Башкирцевої (1987). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1983; викл. О. Капшук, Б. Косарев). Працює на Полтав. худож.-вироб. комбінаті від 1988. Учасник респ., всесоюз., закордон. мистецьких виставок від 1987. Персон. — у Мальмо (Швеція, 1992), Штуттґарті (Німеччина, 1993), Полтаві (1994, 1996). Свій стиліст. напрям визначає як наїв. абсурдизм. Низка повторюв. символів (маска, парасолька, колесо, хрест, бик і корова, «зрячий» трикутник, труба) мають метафіз. значення. Роботи зберігаються в Полтав. краєзнав. та худож. музеях.

Тв.: «Думи» (1988), «Явлення трьох світів», «Жінка-труба», «Прощання слов’янки», «Пророк», «Різдво», «Подорож пророка» (усі — 1991), «Настрій» (1995), «Берег жаги» (1999), «День рибалки», «Табу», «Мандри дилетантів», «Пізнє катання» (усі — 2000), «Птахолов» (2003).

Т. С. Олійник

Основні твори

«Думи» (1988), «Явлення трьох світів», «Жінка-труба», «Прощання слов’янки», «Пророк», «Різдво», «Подорож пророка» (усі – 1991), «Настрій» (1995), «Берег жаги» (1999), «День рибалки», «Табу», «Мандри дилетантів», «Пізнє катання» (усі – 2000), «Птахолов» (2003).