Волошин Іван Іванович
ВОЛО́ШИН Іван Іванович (псевд.: Іван Волошка, Іван Волош; 27. 09 (10. 10). 1905, Київ — 15. 08. 1973, там само) — письменник, журналіст. Член СПУ (1948). Державні нагороди. Навч. у Київ. худож.-пром. технікумі (від 1922). Друкуватися почав 1925. Від 1928 працював у редакціях. Журналіст. діяльність поєднував із творчістю художника-графіка. Автор п’єси «Золоті артезіани» (1949); нарисів про життя трудівників села («Сади цвітуть», 1950; «Олександр Гришко», 1951; «Самоцвіти», 1952; «З моря народного», 1955; «Крилате зерно», 1956), майстрів нар. та профес. мистецтва («Дні художника», 1958; «Промениста юність», 1960; «Прекрасне живе вічно», 1961); романів на тему творчої праці митця («Художники», 1963; «Сашко Родень», 1966; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Поети колгоспного села. К.; Л., 1940; Наддніпрянські висоти. К., 1953; Маячок. К., 1958; Озеро серед діброви. К., 1959; Місячне срібло. К., 1961; Художники. К., 1963; Сонце у росі. К., 1964; Кришталеві вогні. К., 1974.
Рекомендована література
- Гурладі М. Іван Волошин: Літ. портрет // Жовтень. 1960. № 7;
- Григораш Д. Волошин Іван Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.
Завантажити статтю
Людина 
