В’язівок 4А
В’ЯЗІВО́К 4А — археологічна пам’ятка мезолітичного періоду. Датується 8– 7 тис. до н. е., належить до в’язівоц. варіанту зимівників. археол. культури Сх. України. Знаходиться на березі р. Сніпород побл. с. В’язівок Лубен. р-ну Полтав. обл. На місці стоянки розкопано рештки 5-ти заглиблених у землю жител ліс. мисливців та госп. ями. Житла являли собою округлі напівземлянки діаметром 4– 6 м з вогнищами у центрі. В заповненні землянок знайдені крем’яні та кістяні знаряддя праці: грубі асиметричні трапеції, скребла на відщепах, різці, шила, тесла, уламки трубчастих кісток з геом. врізним орнаментом. У культур. шарі знайдено кістки тура, благород. оленя, косулі, коня, кабана, бобра, птахів, риб, які вказують на госп. заняття мешканців. Стоянку розкопували Л. Залізняк, І. Гавриленко, В. Коен.
Рекомендована література
- Залізняк Л. Л. Передісторія України Х–V тис. до н. е. К., 1998;
- Гавриленко І. М. Зимівниківська археологічна культура. П., 2000.