Гавареччина
ГАВАРЕ́ЧЧИНА — село Золочівського району Львівської області; осередок українського гончарства. Тут збереглося виготовлення чорнолощеної (димленої) кераміки. Серед виробів — горщики, дзбанки, макітри, миски, цідильники, двійнята, фігур. посуд, іграшки, свічники, прикрашені лискуванням (смуги, овали, ритування, ліплення, «сіточка»). На поч. 20 ст. у Г. працювало понад 60 гончарів, у серед. 20 ст. промисел занепав. Відродженням традицій гончарства Г. у 1970–80-х рр. займалися Ярослав і Ярослава Мотики, Я. Славінський, Товариство Лева. Пров. гончарі — В. Архимович, Володимир та Мар’ян Бакусевичі, Д. Вислинський (золота медаль Міжнар. виставки у м. Фаенца, Італія, 1984), С. Гарбузинський. Вироби деяких з них експонувалися на вітчизн. (від 1894) та міжнар. (Франція, Італія) мист. виставках. Твори майстрів Г. зберігаються у МЕХП, Музеї нар. архітектури та побуту (Львів), Музеї-заповіднику «Олеський замок», МУНДМ, Музеї І. Гончара в Києві, Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства в смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.
Рекомендована література
- Кравченко Я. Щоб не зупинився гончарний круг // Чарівне веретено. Л., 1990;
- Гудак В. Гончарний промисел з погляду сучасності // Укр. керамол. журн. 2001. № 1;
- Мотиль Р. До проблеми збереження гаварецького осередку димленої кераміки // Там само. 2002. № 4;
- Ткач Д. Краса ночі і безмір космосу (Спогад про спроби відродження Гавареччини) // Там само.
Фотоілюстрації
. 1989. glina, liskuvannya, rituvannya,.jpg "С. Гарбузинський. Миска (1), кашник (2), глечик(4). М. Букасевич. Двійнята (3). 1989. Глина, лискування, ритування,")
Завантажити статтю
