ГАВРИ́ЛОВ Володимир Олександрович (23. 03. 1946, с. За­ставля Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл.) — дизайнер. Чоловік М. Гаврилової. Заслужений художник України (1998). Член НСХУ (1985). Закін. Київський художній ін­ститут (1976; викл. П. Костирко). 1976–77 — арх. Худож. фонду УРСР «Худож­проект»; 1977–83 — гол. художник Київ. обл. вироб. худож.-оформлюв. комбінату (м. Бровари); 1983–85 — худож. кер., 1985–92 — гол. художник Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва; 1998–2003 — гол. спеціаліст Держ. істор.-архіт. заповід­ника «Стародавній Київ». Учасник респ., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1966. Персон. — у Києві (1966, 1969). Автор темат. екс­позиції «Машинобудува­н­ня» (1984), ескіз. проектів, худож. оформле­н­ня між­нар. ви­ставки «Індія–Україна» (Київ, 1988); ви­ставки «Скло­пром–92»; музей. екс­позиції «До історії самоврядува­н­ня в Києві» (1998); рекон­струкції Київ. залізнич. вокзалу, інтерʼєр залу (2-й поверх, праве крило); Музею історії Михайлів. Золотоверхого монастиря у Києві (спів­авт.; обидва — 2001); екс­позиції макетів у нартексі Софій. собору в Києві (2003); спів­автор проекту худож. оформле­н­ня музею-ви­ставки «Історія будівництва та від­новле­н­ня Володимир. собору у Херсонесі» (2004) та проекту ре­ставрації макету «Київ 11–12 ст.» у Нац. заповід­нику «Софія Київська» (2004–05).