Гаврилюк Володимир
Визначення і загальна характеристика
ГАВРИЛЮ́К Володимир (псевд. і крипт.: Богдан Ірчан, В. Г.; 13. 08. 1921, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 2017, Париж) — журналіст. Навч. у Львів. університеті (1940–41). Працював кор. тижневика «Неділя» (Львів), публікував новели й поезію у ж. «Назустріч». Під час 2-ї світової війни — керівник відділу інформації та пропаганди ОУН Станіслав. обл. 1943 заарешт. ґестапо, втік. Від 1946 мешкав у Парижі. Студіював 1947–51 в Інституті політ. наук і Школі сх. мов. Працював кор. укр. газет у Зх. Німеччині та США, зокрема «Української трибуни» (Мюнхен). Акредитов. при Міністерстві інформації Франції, співпрацював із париз. щоденниками «Le Monde», «Le Figaro», тижневиком «Réforme», публікував розвідки з життя українців у Франції, про суспільно-політ. ситуацію в Україні, події у СРСР. 1948–54 — на Франц. радіо. Від 1959 — відп. ред. за реліг. та політ. інформацію про країни соціаліст. табору й Близького Сходу в двотижневику «Informations catholiques-internationales», опублікував ст. «Войовничий атеїзм в СРСР» (1960, 1 берез.), «Іслам в СРСР» (1961, 1 берез.), «Центри атеїзму в СРСР» (1962, 15 берез.). Від кін. 60-х рр. — у ред. ж. «La Vie catholique». 1970–73 — у ред. тижневика «L’Express» (Париж). Друкувався також у г. «Свобода» (Нью-Йорк), «Америка» (Філадельфія), «Українська думка» (Лондон), «Вісті» (Брюссель), «Українське слово» (Буенос-Айрес). Мешкає у Парижі.