Гаврилюк Ігор Іванович

Визначення і загальна характеристика

ГАВРИЛЮ́К Ігор Іванович (16. 03. 1941, с. Довжка Войнилів. р-ну Станіслав. обл., нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 14. 04. 2021, м. Калуш) — письменник. Член НСПУ (1990). Закін. Івано-Фр. інститут нафти і газу (1973). Працював на шахтах Донбасу, викладав у ПТУ; від 1981 — на виробництві. 1989–91 — голова Калус. відділ. Товариства української мови ім. Т. Шевченка; до 2000 — на кер. держ. посадах у м. Калуш. Від 2003 співпрацював з радіо «Свобода». Г. — автор літ. пародій, віршов. і проз. сатир. творів, гуморесок, епіграм, байок, віршів і казок для дітей. Окремими книжками вийшли: «Вчений нянь» (1983), «Пунктуація кохання» (1989), «Малі діти — великий клопіт» (1991), «Вірші для Солошки» (1994), «Загадки» (1993; 1995; усі — Івано-Франківськ). Вибр. твори Г. увійшли до кн. «Здираниця» (Ів.-Ф., 2001). За кордоном 2004 опублікував зб. політ. сатири «Шпичаки».

Завантажити статтю