ГАДЖЕ́ҐА Василь Микола­йович (28. 07. 1864, с. Руська Поляна, нині с. Поляни, Румунія — 15. 03. 1938, Ужгород) — історик Церкви, громадський діяч. Дійс. і почес. чл. НТШ. Роз­почав студіювати богословʼя в Ужгороді, продовжив на­вча­н­ня у Будапешті та Відні, де здобув ступінь д-ра богослов. н. Служив священиком у рідному селі та м. Шаторальяуйгей (Угорщина), секр. єпис­копа Ю. Фірцака. Від 1897 — проф. богословʼя і дир. шкіл. інтернату в Ужгороді; від 1907 — Цегольнян. парох; згодом — проф. Ужгород. богослов. семінарії. Водночас у 1901–03 — гол. ред. г. «Наука». Перед поч. 1-ї світової війни іменований каноніком Мукачів. єпархії. Один із засн. товариства «Просвіта» і спів­ред. його наук. збірника в Ужгороді. Був першим головою кра­йового кооп. союзу, одним із засн. та головою контрол. комісії Під­карпат. банку, дир. Руського нац. музею. Спів­працював у період. вид.: «Подкарпатска Русь» (спів­ред.), «Русинъ», «Пчôлка». Досліджував соц.-екон. і реліг. історію Закарпа­т­тя.