Гаєнко Федір Семенович

ГАЄ́НКО Федір Семенович (06. 06. 1906, с. Мишурин Ріг Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. — 13. 12. 1983, м. Новий Ульм, Німеччина) — громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор. Закін. Харків. інститут нар. господарства (1936). Відверто засуджував політику голодомору супроти українського народу. Під час нім.-фашист. окупації підтримував зв’язок з ОУН(м) у Харкові, хоча членом цієї організації не був. Після 2-ї світової війни емігрував в Австрію, від 1952 — у Німеччині. Провід. чл., голова (1963–67) УРДП і гол. ред. її тижневика «Українські вісті» (1973–78), чл. Президії Укр. Нац. Ради (1953–69). Працював н. с. Інституту для вивчення СРСР (1954–71) та викл. Укр. тех.-госп. інституту (1973–74) у Мюнхені. Чл.-засновник Конгресу вільної політ. думки (1972–76). Автор аналіт. статей про події у СРСР і зокрема в Україні. Публіцист. праці Г. позначені самостійниц.-державниц. змістом із рев.-демократ. напрямом укр. визв. політики і боротьби проти комуніст. імперіалізму. Друкувався в «Українських вістях», «Наших позиціях», «Українському Прометеї», «Українському голосі», «Вестнике Института по изучению СССР» та ін.

Завантажити статтю