Гайдамака Анатолій Васильович

ГАЙДАМА́КА Анатолій Васильович (09. 06. 1939, с. Волосківці Менського р-ну Чернігівської обл. — 27. 10. 2023, м. Шостка Сумської обл.) — дизайнер і живописець. Чоловік Л. Міщенко, батько Х. Гайдамаки. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1985). Народний художник України (1998). Член-кореспондент АМУ (2001). Державні нагороди. Член НСХУ (1971). Закінчив Московське вище художньо-промислове училище (1967; викладачі Є. Данилова, В. Козлинський, Г. Коржев). Працював архітектором в Інституті «Київпроект». Від 1966 — учасник республіканських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставок. Численні виставки робіт А. В. Гайдамаки відбулися в Україні, Болгарії, Японії, Німеччині впродовж 1986–2000. Основні риси творчості Г. — образно-філософське осмислення національної історії, традицій культури, творення образно-символічної стилістики в просторово-композиційних вирішеннях експозицій музеїв. Стилістичний напрям — поетичний символізм. Автор проектів і художнього оформлення експозицій музеїв, інтер’єрів культурних центрів, громадських споруд, зокрема проектів експозицій — Київського філіалу Центрального музею Леніна (1982, нині Національний центр «Український дім»), у Національному музеї Т. Шевченка (1987), Шевченківському національному заповіднику (м. Канів Черкаської обл., 1989), Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941–45 (нині Національний музей історії України у Другій світовій війні), інтер’єрів у Національному банку України (обидві — 1995), музеї «Чорнобиль» (Київ, 1996), храму св. Трійці (Македонія, 2003). Про творчі здобутки А. В. Гайдамаки створено художньо-документальний фільм «Гайдамацький шлях» (1999–2001, кіностудія «Просвіта», режисер В. Артеменко).

Тв.: живописні серії — «Материн сад» (1974–80), «Мій рід», «Моє дитинство» (обидві — 1982–88), «Розп’яття» (1988– 93); «Яблуневі сади» (1980-і рр.), «Міражі Аралу», «Немає іншої Вкраїни», «Чорнобильський хрест» (усі — 1990), «Історія України» (1990-і рр.).

Літ.: Списаренко Б. Важкий твій хрест, Україно... // Київ. 1992. № 5.

Н. О. Саєнко

Основні твори

живописні серії – «Материн сад» (1974–80), «Мій рід», «Моє дитинство» (обидві – 1982–88), «Розп’яття» (1988– 93); «Яблуневі сади» (1980-і рр.), «Міражі Аралу», «Немає іншої Вкраїни», «Чорнобильський хрест» (усі – 1990), «Історія України» (1990-і рр.).