Міщенко Лариса Василівна
МІ́ЩЕНКО Лариса Василівна (22. 07. 1941, м. Конотоп Сум. обл., за паспортом — м. Грозний, РФ) — художник-монументаліст, живописець. Дружина Анатолія, мати Христини Гайдамаків. Заслужений художник УРСР (1989). Член НСХУ (1971). Закінчила Московське вище худож.-промислове училище (1967; викл. Є. Данилова, В. Козлинський, Г. Коржев). Працювала на Київському комбінаті монум.-декоративного мистецтва (1970-і рр.). Учасниця всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок від 1966. Персональна — у Києві (1990). Авторка мозаїк, вітражів, гобеленів, живопис. картин, ікон. Для її творчості характерні образно-філософське чуттєве осмислення, метафоричність. Деякі роботи зберігаються у музеях України, РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія мозаїч. панно на фасаді житл. будинків (1969–73, співавт., бульвар Лесі Українки, № 24, 28); різьблення на камені для б-ки ім. М. Салтикова-Щедріна (1975, бульвар Лесі Українки, № 7); енкаустика в готелі «Мир» (1980); гобелени і вітражі у Палаці мистецтв «Укр. дім» (1982); гобелени — «Думи мої...» (Нац. музей Т. Шевченка, 1989), диптих «Яблуневий сад» (банк «Україна», 1992–93; усі — Київ); живопис — «Рівновага» (1990), «Ексельсіор» (1992), триптих «73 роки», «Чайка на ім’я Джонатан» (обидва — 1993), «Паралельні світи» (2010), «Сестра» (2017), «Внучка» (2018); розпис храму Святої Трійці (2000–03, м. Радовиш, Македонія); ікони для іконостаса церкви св. Миколая (2005, с. Малоріченське Алуштин. міськради, АР Крим).
Рекомендована література
- Погляд: Альбом. К., 1990.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
