Красковська Людмила

КРАСКО́ВСЬКА Людмила (26. 06. 1904, м. Віль­но, нині Вільнюс — 26. 06. 1999, Братислава) — археолог, нумізмат. Дочка І. Красковського. Кандидат історичних наук (1960). У 1918 разом із батьками емігрувала до Чехо-Словаччини. Закін. Карло­вий університет у Празі (1930). У 1931 здобула ступ. д-ра філософії за працю «Західні впливи в архітек­турі Х–ХІІ ст. у східних слов’ян». Відтоді працювала у Словац. му­зеї (Братислава): 1948–75 — зав. археол. відділу; водночас 1950–60 викладала археологію і нуміз­матику в Братислав. університеті. Досліджувала слов’ян. поселення і проблеми нумізматики. Працю­вала на розкопках у Дражовицях, Бернолакові, Юрі (побл. Брати­слави), Русівцях. Уклала «Rusko-slo­­venský archejlogický slovník» (1970), написала спогади про О. Ольжича (опубл. у ж. «Український історик», 1994, № 1–4). За збереження спадщини Олександра Олеся отримала Подяку Президента України Л. Кравчука.

Пр.: Slovenské dejiny. 1947 (спів­авт.); Nálezy mincí na Slovensku. Т. 2. 1968; Т. 3. 1978 (спів­авт.); Slovensko-avarské pohre­bisko pri Záhor­skej Bystrici. 1972; Geru­lata-Rusovce. Rímske pohrebisko. 1974 (англ. мовою — Oxford, 1976).

М. Я. Неврлий, М. І. Мушинка

Основні праці

Slovenské dejiny. 1947 (спів­авт.); Nálezy mincí na Slovensku. Т. 2. 1968; Т. 3. 1978 (спів­авт.); Slovensko-avarské pohre­bisko pri Záhor­skej Bystrici. 1972; Geru­lata-Rusovce. Rímske pohrebisko. 1974 (англ. мовою — Oxford, 1976).

завантажити статтю