КРАСКО́ВСЬКА Людмила (26. 06. 1904, м. Віль­но, нині Вільнюс — 26. 06. 1999, Братислава) — археолог, нумізмат. Дочка І. Красковського. Кандидат історичних наук (1960). У 1918 разом із батьками емігрувала до Чехо-Словач­чини. Закінчила Карло­вий університет у Празі (1930). У 1931 здобула ступінь доктора філософії за працю «Західні впливи в архітек­турі Х–ХІІ ст. у східних словʼян». Від­тоді працювала у Словацькому му­зеї (Братислава): 1948–75 — завідувач археологічного від­ділу; водночас 1950–60 викладала археологію і нуміз­матику в Братиславському університеті. Досліджувала словʼянські поселе­н­ня і про­блеми нумізматики. Працю­вала на роз­копках у Дражовицях, Бернолакові, Юрі (по­близу Брати­слави), Русівцях. Уклала «Rusko-slo­­venský archejlogický slovník» (1970), написала спогади про О. Ольжича (опубліковані у журналі «Український історик», 1994, № 1–4). За збереже­н­ня спадщини Олександра Олеся отримала Подяку Президента України Л. Кравчука.