Красковська Людмила
КРАСКО́ВСЬКА Людмила (26. 06. 1904, м. Вільно, нині Вільнюс — 26. 06. 1999, Братислава) — археолог, нумізмат. Дочка І. Красковського. Кандидат історичних наук (1960). У 1918 разом із батьками емігрувала до Чехо-Словаччини. Закінчила Карловий університет у Празі (1930). У 1931 здобула ступінь доктора філософії за працю «Західні впливи в архітектурі Х–ХІІ ст. у східних словʼян». Відтоді працювала у Словацькому музеї (Братислава): 1948–75 — завідувач археологічного відділу; водночас 1950–60 викладала археологію і нумізматику в Братиславському університеті. Досліджувала словʼянські поселення і проблеми нумізматики. Працювала на розкопках у Дражовицях, Бернолакові, Юрі (поблизу Братислави), Русівцях. Уклала «Rusko-slovenský archejlogický slovník» (1970), написала спогади про О. Ольжича (опубліковані у журналі «Український історик», 1994, № 1–4). За збереження спадщини Олександра Олеся отримала Подяку Президента України Л. Кравчука.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Slovenské dejiny. 1947 (співавт.); Nálezy mincí na Slovensku. Т. 2. 1968; Т. 3. 1978 (співавт.); Slovensko-avarské pohrebisko pri Záhorskej Bystrici. 1972; Gerulata-Rusovce. Rímske pohrebisko. 1974 (англ. мовою — Oxford, 1976).