Гайдарівський Василь Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ГАЙДАРІ́ВСЬКИЙ Василь Андрійович (справж. — Гайворонський; 01. 12. 1908, м. Костянтинівка Бахмут. пов., нині Краснокут. р-ну Харків. обл. — 13. 11. 1972, м. Філадельфія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — письменник, журналіст. Навч. у Вищому худож.-тех. інституті в Москві (1927–29). Повернувся на Донбас. Був чл. Спілки пролетар. письменників «Забой», від 1929 — гол. ред. однойм. літ.-мист. двотижневика, де опублікував 1-у ч. своєї повісті «Розминовка». 2-у ч. надруковано в місячнику «Літературний Донбас» (утворений з ж. «Забой»). Обидві частини склали кн. «Пугачівська рудня» (Х., 1933; про життя шахтарів), тираж якої було конфісковано через розгром укр. літ. руху на Донбасі. 1933 Г. заарешт. органами НКВС за звинуваченням у націоналіст. діяльності, засудж. до заслання, але йому вдалося втекти. Переховувався на Кавказі. Під час 2-ї світової війни та нім. окупації повернувся на Донбас, працював у ред. часопису «Костянтинівські вісті»; 1943 переїхав до Львова, публікував у г. «Львівські вісті» та «Краківські вісті» свої нариси, оповідання, працював ред. в «Українському видавництві». 1945 емігрував до Німеччини, оселився у таборі для переміщ. осіб (м. Авґсбурґ). Тут видав повість «Ще одно кохання». Від 1949 — у США: жив у Філадельфії, працював на різних роботах, друкував свої твори у місцевій періодиці, збірниках, зокрема поч. розділи роману «Час покути» — у ж. «Північне сяйво», повість «Зоре моя вечірняя» — у зб. «Слово» (1968, вип. 3). Також видав повість «Заячий пастух» (1962), у сюжеті якої переплетені реал. дійсність і фантастика; зб. оповідань «А світ такий гарний» (1962), де змалював шахтар. життя на Донбасі за часів Сталіна (атмосферу страху, безпідстав. доносів, звинувачень, арештів). Посмертно в США вийшла кн. оповідань Г. «Циркачка» (1986) про тяжке життя в рад. часи. У своїх творах Г. підкреслював незнищенність людини і людяного в ній. Критики відзначали у творчому стилі письменника багатство та образність мови, цікавий сюжет, художні картини природи.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
