Гайденко Анатолій Павлович
ГАЙДЕ́НКО Анатолій Павлович (24. 12. 1937, с. Хорошеве, нині смт Харків. р-ну Харків. обл.) — композитор, педагог. Батько І. Гайденка. Професор (1995). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член НСКУ (1977). Премія ім. Б. Лятошинського (1996). 1-е м. Міжнар. конкурсу композиторів (Торонто, 2001). Закін. Харків. консерваторію (1963, муз.-пед. ф-т; кл. В. Підгорного), Харків. інститут мистецтв (1973, муз.-теор. ф-т, кл. П. Калашника; 1974, композитор. ф-т, кл. В. Золотухіна). Викладав у Сум. муз. училищі (1963–73), Харків. інституті культури (1973–77). Від 1977 викладає у Харків. університеті мистецтв. Працює у симф., камерно-інструм., хор., пісен. жанрах. Особливе місце у творчому доробку Г. займає музика для нар. інструментів (баяна, акордеона, бандури, цимбалів), для скрипки з фортепіано, віолончелі з фортепіано тощо. Твори Г. — у концерт. програмах інструменталістів Б. Которовича, Г. Агратини, С. Грінченка, О. Міщенка та І. Снедкова; співаків В. Бокоча, В. Шпортька, Р. Кириченко, Л. Михайленко. Г. — автор низки статей про відомих музикантів та колективи сучасності. Має фонд. записи на Укр. радіо. Член журі міжнар. конкурсів та фестивалів (Чехія, Болгарія, Румунія, Куба). Серед учнів — Ю. Алжнєв, Є. Іванов, С. Колодяжний, О. Жуков, В. Гейко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- концерт для великого симф. оркестру «Курські карагоди» (1979), кантата для хору, солістів та симф. оркестру «Чотири дійства» (нова ред. — 1995); «Concerto lamentoso» для струн. оркестру (1994); для мішаного хору — «Щедрий вечір» (1968, сл. народні), «Мій рідний край» (1985, сл. М. Сингаївського), «Україно, молюся за тебе» (1997, сл. В. Забаштанського); для нар. хору — «Пливуть човни» (1985, сл. Л. Кочугура); «Чотири солоспіви» (1993, сл. Г. Сковороди); для оркестру укр. нар. інструментів — « Українські майоліки» (в 5-ти ч., 1981), «Українські сюжетні танці» (в 5-ти ч., 1988), симф.-сюїта «Рідні джерела» (в 7-ми ч., 1993).
Рекомендована література
- Шумакова Н. Нових мелодій звуки // Веч. Харків. 1983, 25 берез.;
- Яворський Е. Нова музика // Музика. 1993. № 4;
- Гуцал В. Він торує власний шлях // КіЖ. 1997, 15 січ.;
- Рудакова С. Служіння музиці // Музика. 1998. № 5;
- Ігнатченко Г. Імені Гната Хоткевича // Там само.
Завантажити статтю
Людина 
