Гайовий Григорій Титович

ГАЙОВИ́Й Григорій Титович (04. 02. 1937, с. Степанівка Менського р-ну Черніг. обл.) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1999). Від 1955 навч. у Київ. університеті, 1957 відрахований «за невиконання навч. програми» (насправді — за антипарт. крит. та глузл. публікації), 1958 поновлений, Закін. Університет 1961. Працював кор. луган. обл. г. «Молода гвардія». 1962 заарешт. за звинуваченням у антирад. діяльності й намірах створити «злочинну організацію з метою повалення існуючого ладу». Засудж. на 5 р., покарання відбував у концтаборах Мордовії (РФ). Писав вірші, зокрема сатиричні, згодом опублікував добірку «Мордовські мотиви» у зб. невільничої поезії «З облоги ночі» (К., 1993). Із табору вивіз «підбушлатну» повість «Зірвані квіти» // «Київ», 1997, ч. 3–4. Від 1967 працював на різних роботах. 1991 реабіліт. остаточно. Відтоді — на журналіст. роботі у г. «Зірка», «Народна армія», часописі «Старожитності», ж. «Краєзнавство», «ВУС» та ін., де також публікував власні публіцист. статті, історико-культурні розвідки, памфлети та ін. Г.-письменник віддає перевагу жанрам сатир. балади, байки. Голова творчого об’єдн. сатириків та гумористів Київ. організації НСПУ (від 2002). Автор сатир. кн. «Болячка» (1991), «Українські псальми» (1999), «Тінь Дракона» (2000), «Пересмішник на Парнасі» (вип. 1, 2001; вип. 2, 2005; усі — Київ), «Сподвижники» (К.; Х., 2001; російською мовою), «Презумпція невинности» (К., 2004), «Сурми бурлеску» (К., 2005), «Мисливець і Шпак» (К., 2006).

Завантажити статтю