Гайовий Григорій Титович

ГА­ЙОВИ́Й Григорій Титович (04. 02. 1937, с. Степанівка Менського р-ну Черніг. обл.) — письмен­ник, журналіст. Член НСПУ (1999). Від 1955 навч. у Київ. університеті, 1957 від­рахований «за невикона­н­ня навч. про­грами» (на­справді — за антипарт. крит. та глузл. публікації), 1958 поновлений, Закін. Університет 1961. Працював кор. луган. обл. г. «Молода гвардія». 1962 заарешт. за звинуваче­н­ням у антирад. діяльності й намірах створити «злочин­ну організацію з метою повале­н­ня існуючого ладу». Засудж. на 5 р., покара­н­ня від­бував у концтаборах Мордовії (РФ). Писав вірші, зокрема сатиричні, згодом опублікував добірку «Мордовські мотиви» у зб. невільничої поезії «З облоги ночі» (К., 1993). Із табору вивіз «під­бушлатну» повість «Зірвані квіти» // «Київ», 1997, ч. 3–4. Від 1967 працював на різних роботах. 1991 реабіліт. остаточно. Від­тоді — на журналіст. роботі у г. «Зірка», «Народна армія», часописі «Старожитності», ж. «Крає­знавство», «ВУС» та ін., де також публікував власні публіцист. стат­ті, історико-культурні роз­відки, памфлети та ін. Г.-письмен­ник від­дає пере­вагу жанрам сатир. балади, байки. Голова творчого обʼ­єдн. сатириків та гумористів Київ. організації НСПУ (від 2002). Автор сатир. кн. «Болячка» (1991), «Українські псальми» (1999), «Тінь Дракона» (2000), «Пере­смішник на Парнасі» (вип. 1, 2001; вип. 2, 2005; усі — Київ), «Сподвижники» (К.; Х., 2001; російською мовою), «Презумпція невин­ности» (К., 2004), «Сурми бурлеску» (К., 2005), «Мисливець і Шпак» (К., 2006).