Галан Анатоль

ГАЛА́Н Анатоль (справж. — Калиновський Анатолій Васильович; ін. псевд.: Галан, Андрій Чечко, Іван Евентуальний; 22. 08. 1901, с. Землянка, нині Глухів. р-ну Сум. обл. — 05. 10. 1987, м. Рочестер, шт. Нью-Йорк, США) — письменник, журналіст. Навч. у Новгород-Сівер. духов. семінарії (нині Черніг. обл.), закін. Ніжин. ІНО (1929). Працював у різних редакціях, у 1930-х рр. учителював. Літ. діяльність почав 1921. Від 1924 друкувався у ж. «Знання», згодом — у ж. «Гарт», «Плуг», «Червоний шлях» та ін. Перші опубл. твори: зб. «Поезії» (1930), «Комедія на три дії» (1932), драма «Рух» (1933; усі — Харків). Через поч. репресій проти укр. письменників на деякий час Г. припинив літ. діяльність. Під час 2-ї світової війни емігрував до Австрії (м. Зальцбурґ). Там видав зб. новел «Чарівна дружина» (1947) та кн. сатир. віршів «Мої знайомі». З Австрії виїхав до Арґентини (м. Буенос-Айрес), де опублікував кн. оповідань «Пахощі» (1950), «Поразка маршала» (1950; 1955), драму «Володар страху» (1956), кн. спогадів «Будні совєтського журналіста» (1956). Від 1956 — у США, там видав зб. сатир. творів «Проти шерсти» (1962), спогади «Записки слідчого» (1964), «Невигадане» (1967), «Розмова з минулим» (1971), віршов. повість про голод 1932– 33 в Україні «Хам» (1970), зб. поезії «Про радість і біль» (Філадельфія, 1970), кн. політ. сатири «Сатири» (Торонто, 1971), «Життя» (1976), «Танець на линві» (1980) і «Корабель без керма» (1983). Був видавцем часописів «Пороги» (Буенос-Айрес, 1949– 52), «Прометей» (м. Детройт, США, 1958–61), чл. Об’єдн. укр. письменників на еміграції «Слово».

Завантажити статтю