Галицький Володимир Олександрович

ГА́ЛИЦЬКИЙ Володимир Олександрович (27. 01(09. 02). 1907, м. Казань, нині РФ — 01. 01. 1998, Ленінград, нині С.-Петербург) — режисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1954). Навч. у Харків. муз.-драм. інституті (1929–32; викл. І. Мар’яненко, Г. Ігнатович). Працював у театрах Харкова: естради і буфонади «Вентилятор» (1928–31) та Червонозаводському (1932), муз. комедії (1932– 34); на студії «Українфільм» (Київ, 1935–38); у театрах Дніпропетровська: укр. муз.-драм. (1938–41) і рос. драм. (1941– 43); гол. реж. в театрах Калініна (нині Твер, 1944–47; переклав і поставив «Марусю Богуславку» М. Старицького), Тамбова (1947–57), Куйбишева (нині Самара, 1957–59). Згодом переїхав до Ленінграда (нині С.-Петербург), де працював гол. реж. студії кіноактора при «Ленфільмі» та викладав режисуру в Інституті культури. Написав лібрето до балету В. Нахабіна «Міщанин з Тоскани» (1936, Київ. опера, постановники М. Болотов та В. Вірський). Автор кн. спогадів «Театр моей юности» (Ленинград, 1984).

Вистави: «Професор Мамлок» Ф. Вульфа (1933), «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1940), «Емілія Ґалотті» Ґ. Лессінґа (1941), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1947), «Приборкання норовливої» В. Шекспіра (1949), «Ревізор» М. Гоголя (1954), «Третя патетична» М. Погодіна (1958).

М. Г. Лабінський

Основні вистави

«Професор Мамлок» Ф. Вульфа (1933), «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1940), «Емілія Ґалотті» Ґ. Лессінґа (1941), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1947), «Приборкання норовливої» В. Шекспіра (1949), «Ревізор» М. Гоголя (1954), «Третя патетична» М. Погодіна (1958).

завантажити статтю