Галичина-фільм

Визначення і загальна характеристика

«ГАЛИЧИНА́-ФІЛЬМ» — державна українська кіностудія. Засн. 1989 у Львові як опозиційна до тогочасного режиму за творчою про­грамою. Засновники і чл. правлі­н­ня — Я. Лупій (голова), С. Мерцало (дир.-роз­порядник), Ф. Стригун, В. Босович (дир. і худож. кер. кіностудії від 1991), Б. Савченко, С. Чернілевський, В. Губа, В. Скуратівський, І. Гаврилюк. Осн. мета діяльності — засобами кіномистецтва сприяти нац., духовному від­роджен­ню України, створювати умови для реалізації твор. потенціалу молоді в худож. екс­перименті на основі нац. класичної спадщини і яскравих самобутніх сучас. творів. Колектив кіностудії ви­ступив ініціатором і організатором пере­похова­н­ня праху В. Стуса та створив докум. кінотрилогію про поета — «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992, реж. С. Чернілевський). Нові для укр. кіно теми і персоналії від­крили худож. фільм про УПА «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» (1990, реж. М. Федюк); докум. стрічка про більшов. терор у Зх. Україні «Люди з номерами» (1991, реж. Я. Лупій); цикл докум. ві­деофільмів про УГКЦ — «Роз­стріляна і воскресла», «Воскресі­н­ня», «Благословляю і молюся» (1990–98, реж. П. Олар) та ін.; 4-серій. ігровий ві­деофільм «Ісус, син Бога живого» (1996, реж. Ф. Стригун); започатковані 1991–93 ві­деосеріали «Староруські фортеці Галичини», «Галицькі деревʼяні церкви», «Сини твої, Україно» та ін. В остан­ні роки на кіностудії знімають фільми пере­важно реліг. тематики.

В. В. Босович

Завантажити статтю