Галімов Асан Енверович
ГАЛІ́МОВ Асан Енверович (21. 11. 1951, м. Мирзачуль, нині Ґулістан Сирдар’їн. обл., Узбекистан) – кримськотатарський майстер художнього оброблення металу. Онук А. Калафатова. Член НСХУ (1995), НСМНМУ (2004). Закін. у Ташкенті Інститут механізації с. господарства (1981) та училище декор.-ужитк. мистецтва (1993). Працював інж. Середньоазій. гідропроект. інституту водного господарства і бавовнику (Ташкент, 1973–95). Відтоді – в Криму. Учасник худож. виставок від 1995. Використовує рослин. орнамент, що повністю заповнює тло; від реал. квітів переходить до створення абстрагов. дрібних візерунків. У творчості Г. поєднано традиції сх. орнаменталістів з мотивами й формами кримськотатар. мистецтва. Гол. елемент – квітк. розетка. Серед робіт – мідний орнам. посуд (джезве, чигирик), мельхіорові ювелірні вироби (пряжки поясів, браслети, каблучки, сережки), виконані переважно у техніці карбування. Вироби зберігаються у Крим. краєзнав. музеї (Сімферополь).
Тв.: декор. композиції – «Фенікс» (1980), «Родючість» (1985), «Сеамург» (1997); декор. блюдо «Весна» (1994); жін. пояс, турки (усі – 1995); «Надія», «Успіх» (обидва – 1996); «Повернення» (1997).
Літ.: Ваит Ф. Звонкая песня металла // ГК. 1999, 15 янв.; Заатов І. Кримськотатарське образотворче і декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст. Сф., 2002.
Ю. У. Кандимов, Е. Я. Черкезова
Основні твори
декор. композиції – «Фенікс» (1980), «Родючість» (1985), «Сеамург» (1997); декор. блюдо «Весна» (1994); жін. пояс, турки (усі – 1995); «Надія», «Успіх» (обидва – 1996); «Повернення» (1997).
Рекомендована література
- Ваит Ф. Звонкая песня металла // ГК. 1999, 15 янв.;
- Заатов І. Кримськотатарське образотворче і декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст. Сф., 2002.
Фотоілюстрації
Людина 
