Галлея комета
ГАЛЛЕ́Я КОМЕ́ТА — мале тіло Сонячної системи; перша комета, для якої обчислено орбіту, періодичність появи поблизу Сонця, а також досліджено ядро. Обчислення орбіти здійснив Е. Галлей, опублікувавши їх 1705 у праці «A Synopsis of the Astronomy of Comets», де зазначив, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 є насправді однією кометою з періодом обертання на орбіті бл. 76 років. Хроніки та літописи свідчать про спостереження Г. к. від 466 р. до н. е. До появи Г. к. 1986 була розроблена міжнародна програма спостережень її з поверхні Землі та з Космосу, у березні побл. комети пролетіли 6 автоматичних міжпланетних станцій: «Вега-1» і «Вега-2» (СРСР; див. «Вега»), «Giotto» (Європейське космічне агентство), «Суїсей» і «Сакігаке» (Японія) та «ІСЕ» (США), — досліджено ядро, атмосферу, іоносферу комети і її взаємодію з сонячним вітром. Ядро комети — монолітне тіло неправильної форми, діаметр 7,5–14 км, маса 1011 кг, основна складова — вода; період обертання навколо осі 53 год. Під час наближення до Сонця з поверхні ядра активно виділяються пил і газ.