Галургії Державний науково-дослідний інститут

ГАЛУ́РГІЇ Державний науково-дослідний інститут — науково-дослідна установа, що вивчає умови залягання і технології видобутку полімінеральних калійних руд. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 1959 у м. Калуш (нині Івано-Фр. обл.) як н.-д. лаб. Всесоюз. НДПІ галургії, від 1971 — Калус. філіал Всесоюз. НДПІ галургії, від 1991 — Калус. НДІ галургії. Від 1993 — сучасна назва. У структурі Інституту — 8 лаб. (фіз.-хім. дослідж., технол. проблем, переробки полімінерал. руд, геол., гірн., автоматизації, пилегазоочистки, захисту від корозії). Основні напрями наук. досліджень: вивчення будови, геол. і гідрогеол. умов залягання покладів полімінерал. руд Прикарпат. родовища; розроблення оптимал. параметрів добування калій. руд при відкритій і підзем. системах відпрацювання родовищ; удосконалення існуючих і розроблення нових технологій збагачення і перероблення полімінерал. руд Прикарпаття з одержанням калій. добрив, кухонної, тех. та мор. солі, карналіту; розробка технології переробки розчинів природ. бішофіту для одержання метал. магнію і магнезіал. продуктів; охорона навколиш. середовища; захист від корозії обладнання і комунікацій. Найважливішими досягненнями Інституту є пром. освоєння багатотонаж. виробництва концентров. калійних добрив; розробка і впровадження технології гранулювання калійно-магнієвих добрив; удосконалення конструкцій сушил. апаратів киплячого шару, розчинників руди, вакуум-випарного і кристалізац. обладнання; ліквідація і консервація відпрацьованих калій. рудників. В Інституті працюють 63 особи (4 — канд. тех. н., 2 — хім. н., 1 — геол.-мінерал. н.). Розробки науковців захищені 370-ма автор. свідоцтвами СРСР і 20-ма патентами України. Серед відомих науковців Інституту — Я. Семчук, В. Глоба, П. Гаркушин, М. Спірін, С. Вовк, С. Корінь, І. Костів, І. Хмара, Д. Гребенюк, Л. Матійко. Інститут очолювали М. Спірін (1959–71), І. Ковалишин (1971–78), нині — Р. Марусяк (від 1978).

О. В. Копійка