Гангур Василь Михайлович

ГА́НГУР Василь Михайлович (10. 12. 1945, с. Копашневе Хуст. р-ну Закарп. обл. — 25. 03. 2005, Ужгород) — графік і живописець. Член НСХУ (1988). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мист ва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2002). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1971; викл. В.-Й. Берец, Ш. Петкі, В. Свида), Одес. пед. інститут (1982; викл. В. Власов, П. Злочевський, О. Недошитко). Від 1971 — інж.-художник з реклами, оформлення та декорацій; 1980–83 — викладач рисунка, живопису, композиції Ужгород. училища приклад. мистецтва; 1990–91 — мистецтвознавець підприємства «Художфонд». Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1987. Персон. — в Ужгороді (1980, 1993, 1995–96, 2000), Братиславі (1998), м. Гуменне (Словаччина, 2000), Києві (2001).

Драматизм автор. світовідчуття відтворюється в акварелях актив. стихією різнобарв’я, побудованого на сполученнях синього, червоного, жовтого. Акварелі та пастелі Г. позначені майстерністю володіння складними світлоносними фарбами, знахідками у галузі ритміки та аранжування площин творів. Живописні полотна — умовно-фігурат. композиції із зашифров. сюжетикою, відзначаються складністю кольор. гами, грою площин. Заперечуючи реаліст. метод зображальності, митець вдається до сконцентров. абстракт. форм самовираження. Роботи зберігаються у Закарп. ХМ.

Тв.: «Надвечір» (1986), «Ранкова прохолода», «Весняна повінь. Старі верби», «Осіння тиша», «Воловецькі велетні» (усі — 1987), «Зимовий вечір. Старі дерева» (1989), «Ритми мого краю» (1992), «Архітектурна композиція» (1993), «Село над річкою» (1994), «Краєвид села Чорноголова», «Мелодія осені» (обидва — 1996), «Тепло осені», «Ранковий настрій Карпат», «Світанкова пісня Карпат» (усі — 1997), «Роздуми про осінь», «Єднання», «Взаємозв’язок», «Святкування», «Легенда», «Пробудження від ночі», «Танець залицяння», «Спогади про дитинство», «Свято», «Подія в місті», «У парку», «Флірт», «Вечірня розмова» (усі — 1999), «Музичні акорди», «Наша Земля», «Народна готика», «Шумить», «Звучить мелодія», «Ліричний мотив», «Перелом думки» (усі — 2000), «Водоспад» (2001).

Літ.: Підгора В. Світ, зітканий із енергій // ОМ. 2002. № 4; Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ. Уж., 2021.

В. П. Підгора

Основні твори

«Надвечір» (1986), «Ранкова прохолода», «Весняна повінь. Старі верби», «Осіння тиша», «Воловецькі велетні» (усі – 1987), «Зимовий вечір. Старі дерева» (1989), «Ритми мого краю» (1992), «Архітектурна композиція» (1993), «Село над річкою» (1994), «Краєвид села Чорноголова», «Мелодія осені» (обидва – 1996), «Тепло осені», «Ранковий настрій Карпат», «Світанкова пісня Карпат» (усі – 1997), «Роздуми про осінь», «Єднання», «Взаємозв’язок», «Святкування», «Легенда», «Пробудження від ночі», «Танець залицяння», «Спогади про дитинство», «Свято», «Подія в місті», «У парку», «Флірт», «Вечірня розмова» (усі – 1999), «Музичні акорди», «Наша Земля», «Народна готика», «Шумить», «Звучить мелодія», «Ліричний мотив», «Перелом думки» (усі – 2000), «Водоспад» (2001).