Ганкевич Микола
ГАНКЕ́ВИЧ Микола (16. 05. 1867, містечко Снятин, нині місто Івано-Фр. обл. — 31. 06. 1931, с. Шкло, нині смт Яворів. р-ну Львів. обл.) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Закін. Львівський університет. У студент. роки брав активну участь у соціаліст. і робітн. житті, був чл. організації «Академічне братство». Підтримував радикал. рух у Галичині, який почав розвиватися під впливом М. Драгоманова, був представником соціал-демократ. напряму у радикал. русі. 1893 — делегат з’їзду «слов’ян. поступової молоді» у Відні, 1894 — учасник з’їзду соціаліст. молоді у Брюсселі. Після закінчення університету працював пом. прокурора. Один із засн. Партії укр. соціал-демократів (1899). Обраний делегатом на Берн. з’їзд, де виступив із промовою про нац. питання, зокрема захищав право робітників домагатися нац. автономії кожної нації, запропонував власне бачення нац. програми. Редагував г. «Воля». Виступав на зібраннях із промовами, з публіч. лекціями на вічах перед укр. і польс. аудиторіями. З іменем Г. пов’язується історія боротьби галиц. пролетаріату.
Рекомендована література
- Павлюк І. Ганкевич Микола // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.