Ганоцький Василь Леонтійович
ГАНО́ЦЬКИЙ Василь Леонтійович (05. 10. 1951, с. Суворове Красноперекоп. р-ну, нині АР Крим — 08. 05. 2023, Харків) — живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член-кореспондент НАМУ (2017). Член НСХУ (1983). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1979; викл. О. В’яткін, А. Константинопольський, Б. Косарев), де й працював (нині академія дизайну та мистецтв): від 1994 — доцент, від 2000 — завідувач кафедри, від 2001 — професор кафедри живопису. Учасник всеукр. і зарубіж. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Харкові (2001, 2003, 2005), м. Чугуїв (Харків. обл., 2002). Автор натюрмортів, пейзажів, темат. полотен, портретів. Роботи Г. вирізняються своєрідністю та завершеністю ідейно-смисл. і композиц. вирішення, індивідуальністю, багатством живопис. форми, ритмікою ліній та лаконічно-стриманим колоритом. З емоц. виразністю, правдиво відтворював образ рідної землі, духовний світ людей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Студентка», «Засмучена жінка» (обидва — 1988), Ю. Вінтаєва (1989), «Жінка у червоному» (1997), проф. М. Бокаріуса (1998), художників Ю. Любавіна (2000) та А. Константинопольського (2003), артистів А. Калабухіна та І. Яценко (обидва — 2001), О. Шепетіної, дочки (обидва — 2002); «Весняний настрій» (1996), «Натюрморт з яблуками» (1997), «Гурзуфський мотив» (1999); серії — «Північні мотиви» (поч. 1980-х рр.), «Кримський пейзаж» (2000–01).
Рекомендована література
- Художники Харківщини: Каталог. Х., 2003;
- Мій рідний Харків: Альбом. Х., 2004.