Ганулич Володимир Костянтинович

Визначення і загальна характеристика

ГАНУ́ЛИЧ Володимир Костянтинович (02. 01. 1941, с. Погиньки Ковел. р-ну Волин. обл.) — письменник. Кандидат фізико-математичних наук (1975). Член НСПУ (2001). Закін. Львівський університет (1963). Працював у н.-д. інститутах АН УРСР у Львові (1963–75). Від 1975 викладає у Нац. університеті «Львівська політехніка»: від 1976 — доцент; одночасно від 2003 — доцент Львів. фінанс. академії. Автор наук. праць з механіки суціл. середовища, навч. посібників з математики для ВНЗів. Літ. творчість розпочав публіцист. статтями у часописі «За вільну Україну» (Львів, 1992–94). Пише ліричні проз. твори. Осн. мотиви: любов до рідного краю, збереження і плекання духов. істин, війна, що ламає люд. долі, витривалість жінки-матері, голод 1946. У часописі «Дзвін» надрук. оповідання Г. «Ментор» та «Чоррі» (1997, № 2), «Філіпп» і «Дарій» (1998, № 10), повість «Хуторянка» (1999, № 7), казка «Білий камінчик щастя» (2002, № 7), добірка пісень (2003, № 8), у літ.-мист. зб. до Шевченків. днів «Посвята» (Л., 2003) — оповідання «Криниця». Автор зб. оповідань «Хуторянка» (1999; 2002), зб. поезій і пісень «Полотно» (2005; обидві — Львів).

Завантажити статтю